Невеличкі літальні апарати, пульт керування в руках дитини, зйомки з неба, перегони – перед початком повномасштабного вторгнення саме такі асоціації виникали у більшості людей із словом “дрон”. Так і є – це безпілотники, які передають відео, отримане за допомогою камер, людині (оператору). Завдяки передачі у реальному часі здійснюється керування з максимальною точністю. Але з початком війни українці дізналися і про інше призначення дронів. Адже саме вони стали найпотужнішою і найрозповсюдженішою зброєю.
Нещодавно у інтерв’ю Юрію Бутусову Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу, розповів про те, що лише 4% втрат особового складу на полі бою спричиняються стрілецькою зброєю. Значна більшість, понад 70% уражень, спричинені саме дронами, зокрема, FPV. Таке співвідношення свідчить про те, що сталася суттєва зміна характеру ведення бойових дій. Саме безпілотники в них відіграють важливу роль і є основним інструментом для ураження як техніки, так і особового складу противника.
Роберт Бровді, відомий як “Мадяр”, у своєму інтерв’ю підтверджує високу результативність використання FPV-дронів. За його словами, коефіцієнт корисної дії безпілотників становить 20-40% залежно від умов на фронті та у підрозділі, але й цей показник свідчить про ефективність апаратів. Втрати дронів зумовлені, зокрема, дією РЕБ, технічними несправностями та іншими факторами. Але з появою нового покоління дронів можна розраховувати на ще більшу їх ефективність.
Що таке FPV-дрони і як вони працюють?
Літальний апарат з встановленими на борту камерами – це найпростіше пояснення конструкції дрона. Відео транслюється на окуляри чи монітор оператора, завдяки чому він може бачити “очима” дрона і керувати ним. Такі пристрої використовують для швидких і маневрених польотів, вони ідеальні для бойових завдань.
Оснащені вибухівкою FPV-дрони використовуються як ударні засоби. Ці камікадзе спрямовуються точнісінько у ціль і вражають її. Вони стали ефективною зброєю і суттєво впливають на перебіг бойових дій.
FPV-дрони: початок історії
Але це все – вже сьогодні. Історія дронів починалася зовсім інакше. Першим безпілотним літальним апаратом прийнято вважати створений у 1917році у Великій британії Aerial Target. Його розробники – Арчибальд Лоу та його команда в Королівському льотному корпусі (підрозділ RFC Experimental Works). Він був створений як радіокерована мішень з метою тренування артилерії проти ворожих літаків. Але його також розглядали як потенційний бойовий безпілотник. Всього шість прототипів і виробництво припинилося, адже створення такого апарату на той час було пов’язане з багатьма складнощами. Але не припинилися змоги створити дійсно ефективний безпілотник.
Результатом стала розробка DH.82 Queen Bee на базі старих літаків. Створений у Великій Британії компанією de Havilland Aircraft Company він вперше піднявся в небо у 1935 році. (1) Дерев’яна конструкція з відкритою кабіною була радіокерованою, але також могла керуватися пілотом. Випущені з виробництва понад 400 одиниць цієї техніки використовувалися як мішень для навчання артилерії – зенітні війська тренувалися стріляти по рухомих цілях у повітрі. Якщо керування відбувалося за допомогою радіосигналів, то Queen Bee злітав і здійснював політ автономно (у межах команд).
Коли ж з’явилися FPV?
Перші ж FPV-дрони в тому вигляді, як ми знаємо їх сьогодні, з’явилися наприкінці 90-х років 20-го століття, але розвиток технології з використанням камер було розпочато раніше. У 1990-х відеокамери стали частиною гвинтокрилів та літаків. Вони не були передбаченим конструкцією елементом, але експерименти ентузіастів в галузі моделювання призвели до цікавих знахідок. Проблема була в поганій якості аналогового відео, яке могли забезпечити старі технології. Кустарні FPV-дрони оснащували CCTV-камерами, передавачами на 900 МГц чи 2,4 ГГц, сигнал оператор міг отримувати на портативному телевізорі чи через відеоокуляри.
В 2002 році в США Фред Конрой здійснив перший політ FPV-дрона з аналоговою камерою та відеопередавачем. Його досвід викликав посилення роботи над удосконаленням дронів та появу нових, більш практичних систем. Це була справжня революція в створенні FPV, завдяки якій розвиток технології став стрімкішим.
За п’ять років після, у 2007 році, почали використовуватися більш легкі та функціональні відеокамери та відеопередачі на 5,8 ГГц. З’явилися окуляри Fat Shark у перших моделях. Якість покращилася до дуже високого рівня і це не залишилося поза увагою:
- У 2010-х FPV-дрони стали популярними іграшками серед авіамоделістів. В цей час їх почали створювати вже на базі квадрокоптерів, що дозволило отримати більш компактні та зручні в керуванні моделі.
- Особливо часто і з задоволенням їх використовували в середовищі аматорських перегонів (FPV racing). Найпростіший комплект для участі в змаганнях можна було зібрати всього за $200–$500. Ці безпілотники були зручними, сучасними, інноваційними іграшками, призначенням яких були спорт і розваги.
В Україні масова популяризація FPV-дронів почалася саме з використання апаратів з мирними цілями, наприклад, для зйомки весіль. Так звані “весільні дрони” допомагали легко та зручно проводити зйомку з повітря, створюючи захоплюючі ролики про важливі події – весілля, випускні та інші заходи. Вражаючі кадри з висоти, обширні локації, несподівані ефекти – все це стало можливим з появою компактних та зручних в керувані дронів. Але з початком АТО задача у весільних дронів стала інша – здобувати розвіддані і скоротити ризики для життя розвідників. З часу повномасштабного вторгнення таке використання дронів стало масовим.
У якості цивільних дронів часто застосовувалися DJI Mavic, Phantom. Адаптовані до військових потреб вони стали в нагоді ЗСУ для здійснення повітряної розвідки, коригування артилерії та скидання вибухівки. Вибір пав саме на весільні дрони з простих причин – їх було багато, вони коштують порівняно недорого, оснащені якісними камерами, зручні в керуванні. Завдяки заміні прошивки, посиленню сигналів, встановленю систем скидів та додавання батарей для збільшення дальності дрони змогли відправитися “з весілля на війну”.
Перші бойові застосування: як дрони потрапили на поле бою
Війна в Україні змінила основне призначення дронів. У 2022 році українські військові почали використовувати безпілотники для точкового ураження цілей та розвідки. Історичною для України стала операція, проведена у грудні 2024 року – саме тоді була проведена атака без участі живої сили на передовій. В ній приймали участь лише безпілотні наземні засоби.
До 2023 року кількість розміщених в інтернеті відео, що демонструють застосування дронів для ураження цілей, значно зросла. Безпілотні апарати стали масово застосовуватися на фронті, зокрема, на Херсонському напрямку. В цій складній з точки зору захисту місцевості ЗСУ застосовували дрони для супроводу військових операцій, ураження артилерії та бронетехники ворога. Урізноманітнюються і варіанти безпілотних літальних апаратів. Так, у листопаді 2024 вперше українськими військовими був застосований дрон з автоматом АК-74. Ціль – ураження ворожої піхоти. Апарат був розроблений групою ”Дикі шершні” і успішно виконав місію зі знищення ворожої техніки та піхоти в Донецькій області (с. Великі Новосілки). Цей випадок став першим офіційно задукоментованим прикладом застосування FPV-дрона, оснащеного вогнепальною зброєю. Подібні приклади були і раніше – у червні 2024 року підрозділ Signum використовував FPV-дрон для знищення російського безпілотника-камікадзе Ланцет і отримав перемогу у повітряному бої двох безпілотних апаратів.
Все частіше FPV-дрони застосовуються саме для боротьби з розвідувальними та ударними дронами противника. Точні ураження збільшуються, кількість відео, що демонструють роботу українських БПЛА стрімко зростає.
Новий етап розвитку: дрони зі скидами
Ударні FPV-дрони – не єдиний різновид літальних апаратів, що застосовуються ЗСУ. Розвиток технологій призвів до появи дронів зі скидами. Ці БПЛА оснащені спеціальними механізмами, що дозволяють скидати вибухові пристрої на ворожі позиції. Один з яскравих прикладів таких дронів – Backfire українського виробництва (розроблений командою “Злі Птахи”). Він має здатність переносити на собі понад 5 кг вибухівки, що достатньо для знищення командних пунктів та складів противника.
Радіус дії Backfire становить 35 км. Він здатний знищувати об’єкти противника глибоко у тилу, є стійким до РЕБ, працює автономно. Виявити його в небі досить складно, завдяки чому забезпечена безпека операторів та збільшуються шанси на збереження дрону. 20 листопада 2023 року Міністерство цифрової інформації України повідомило про те, що Backfire вже готовий до зпуску масового виробництва.
Використання Україною безпілотників у бою не залишилося і без світового визнання. Так, у січні 2025 року, запущені з морських безпілотників FPV-дрони уразили російські системи ППО і це стало першим у світі випадком такого призначення та використання дронів, про що неодноразово писали ЗМІ. Потреба в FPV постійно зростає і не дивно, що виробництво та закупівля дронів стають масовішими.
Масове виробництво дронів
11 червня 2024 року в Україні були створені Сили безпілотних систем з командувачем Вадимом Сухаревським. Цей новий рід військ став першим у світі та є символом важливості сучасних технологій, зокрема, FPV, у новітній війні. Станом на лютий 2025 року в СБС офіційно нараховується близько 5 000 військовослужбовців. У сферу роботи СБС входить вирішення різноманітних завдань:
- Забезпечення підрозділів дронами, здійснення технічної підтримки.
- Проведення навчання та підготовки операторів безпілотників.
- Планування та проведення операцій із залученням безпілотних систем.
- Взаємодія з виробниками, проведення тестування нових технологій та їхнє впровадження.
Особливу увагу в СБС приділяють FPV-дронам, що можна побачити у цифрах – станом на липень 2024 року в Україні було проведено тестування понад 165 різних видів безпілотників. Над їхнім створенням працюють багато виробників. Один з найвідоміших – компанія TAF Drones. Нею у 2024 році було створено 350 тисяч дронів. Виробник планує у 2025 році довести цю цифру до 700 тисяч.
Виробництво безпілотників зростає, розвивається, масштабується. З’являються нові кейси та підтримка як української влади, так і друзів з-за кордону. Дізнаємося про них більш детально.
Український кейс: новий рівень інновацій у війні
Запуск ініціативи Brave1 у 2023 році допоміг створити масштабний майданчик для інновацій у сфері оборони. За словами колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості на період кінця 2024 року в Україні працювало понад 150 компаній, що спеціалізуються на виробництві дронів. Актуальність задачі виготовлення сучасних дронів підтримується безліччю ініціатив. Про одну з актуальних на 2024 рік розповідає BBC News Україна – “Мільйон дронів для ЗСУ”. Вона була спрямована на забезпечення ЗСУ мільйонами безпілотних літальних апаратів, здебільшого – FPV-дронами, що активно використовуються сьогодні для розвідки, в ударних операціях та для коригування вогню. Для виготовлення цієї кількості дронів було необхідно від 400 мільйонів до 1,5 мільярдів доларів США (з розрахунку вартості одного повністю укомплектованого апарату 1,5 тисяч доларів).
Зібрати кошти на закупівлю дронів зголосилися допомогти як представники бізнесу, так і волонтерські організації:
- Збір “Очі Перемоги” – у ньому взяли участь ІТ-компанії KOLO, DOU та Yalantis. Було зібрано 10 млн грн на розвідні та бойові безпілотники для 23-ї ОМБр. За допомогою саме цих дронів були проведені успішні операці зі звільнення Новодарівки та знищення ворожих позіцій в Запоріжській області.
- Завдяки збору пластикових кришечок Благодійним фондом ОВЕС були зібрані кошти на більш ніж 100 дронів. Навіть маленькі внески ведуть до перемоги – про це розповідає українське видання Рубрика у своїй статті про благодійні ініціативи.
- Блогер Толік Боцюн став організатором збору 2,5 млн грн на 100 FPV-дронів для підрозділу ГУР – розповідає видання Bazilik. Його ініціатива викликала потужний відгук і стала прикладом для організації аналогічних зборів іншими блогерами.
Кластер оборонних технологій Brave1 об’єднав для спільної роботи багатьох учасників оборонної індустрії. У пошуку ефективних рішень в питаннях безпеки та оборони платформа досягла значних результатів. Розробники пріоритетних проектів отримують гранти та можливість демонструвати свої розробки безпосередньо військовим. У Вікіпедії можна знайти інформацію про найвідоміші проекти платформи:
- Himera Tech – проект, зосереджений на розробці радіостанцій, що є стійкими до засобів РЕБ.
- Toloka TLK-150 – новітній підводний дрон-камікадзе, здатний пересуватися на відстань до 100 км.
- Liut – наземний робот з автоматичним наведенням, розроблений для застосування на нулі.
- Piranha AVD 360 – система, створена для захисту бронетехніки від ворожих дронів. Забезпечує втрату сигналу у радіусі до 600 м.
Україна перетворила хобі-інновацію на потужну зброю. FPV-дрони активно застосовуються на полі бою і мова йде вже не тільки про стандартні моделі, але й про знахідки українських розробників, зокрема, безпілотники на оптоволокні та дрони з доведенням. Вони суттєво змінюють правила гри на полі бою.
Від розвідки до удару: еволюція бойових дронів в ЗСУ
Першими спробами застосування FPV-дронів в російсько-українському протистоянні були розвідувальні місії. З часом вони були адаптовані для участі у бойових завданнях, де встигли показати себе не менш результативно завдяки використанню новітніх технологій – систем донаведення та оптоволокна для передачі сигналу.
Дрони з донаведенням та штучний інтелект
Масова поява дронів викликала зростання кількості використовуваних систем захисту (РЕБ). Це стало міцним поштовхом до пошуку нових методів боротьби з ними. Одним з найефективніших на сьогодні є системи донаведення. З їх допомогою можна не лише керувати апаратом в умовах роботи РЕБ, але й збільшити площу ураження.
Про розумні дрони та використання штучного інтелекту на полі бою, читайте в нашому матеріалі.
Сьогодні ЗСУ активно застосовують дрони з донаведенням, що дозволяє коригувати маршрути автономно навіть у складних умовах, підвищити точність ударів та зменшити залежність апарату від оператора. Системи донаведення збільшують функціональність дронів. Це незамінний досвід в умовах, де відсутній зв’язок чи використовуються інші перешкоди для зручного постійного керування. Українські компанії постійно вдосконалюють такі системи, що підвищує ефективність бойових дій. Приклад – розробки нового ПЗ від VGI-9.
Командою VGI-9 розроблена система оптичного донаведення, що дозволяє влучити в цілі навіть після втрати зв’язку з оператором. Для захоплення та супроводження цілі використовується технологія машинного зору. Дрон спроможний вражати як статичні, так і рухомі об’єкти в умовах порушення чи зникнення зв’язку.
Дрони на оптоволокні: ефективна протидія РЕБ
Створення дронів з оптоволоконним управлінням дозволяє отримати апарати, які забезпечують стійкий зв’язок і спроможні передавати сигнали до 30 км. Це новий етап розвитку технології створення дронів. Основною причиною для розробки більш сучасних та функціональних апаратів стали сучасні виклики війни, зокрема, застосування ворогом РЕБ. Для передачі сигналу дронами на оптоволокні використовується оптоволоконний кабель що дозволяє мінімізувати вплив засобів радіоелектронної боротьби та покращити умови ведення бою чи розвідки. Для передачі сигналів та відео не використовуються радіочастоти – передача здійснюється по кабелю. Оператор отримує стабільну “картинку” а може здійснювати керування дроном у будь-яких умовах.
Дрони на оптоволокні активно застосовуються російською стороною, але українські розробники вже розробляють аналогічні апарати, прикладом чого є дрон “Бандерик-Стрічка”. Радіус дії безпілотника становить 1 км. Після проходження сертифікації апарати можуть бути запущені у серійне виробництво. Система VGI-9 може стати доповненням або альтернативою дронам на оптоволокні.
Про технологію оптоволоконних дронів та важливі аспекти можна прочитати у нашій статті “Дрони на оптоволокні: нове слово у війні?”
Які перспективи?
Дрони на оптоволокні – перспективний напрямок у галузі військових технологій. Робота над розробкою ефективних в умовах застосування РЕБ безпілотників допомагає значно підвищити ефективність бойових операцій. Завдяки використанню сучасних рішень вже сьогодні ЗСУ може вражати цілі навіть у глибокому тилу ворога. Дрони з оптоволокном та донаведенням активно застосовуються у війні і їхня кількість лише зростає.
Україна швидко розвиває галузь розробки безпілотників, але в більшій мірі все ще залишається залежною від імпорту комплектуючих. Найбільший постачальник елементів для дронів – Китай. З 1 вересня 2024 року китайською владою були введені обмеження на постачання до України безпілотних апаратів та їх комплектуючих. Обмеження змусили шукати нові шляхи для отримання складників зброї. І найвірнішим рішенням серед всіх є власне виробництво. Всередині країни почало налагоджуватись виробництво комплектуючих для БПЛА. Канал Мілітарний розповідає про компанії-виробників, які вже успішно виконують роботи зі збирання дронів на комплектуючих власного українського виробництва, зокрема, з використанням тепловізорів від SeekUAV та Odd Systems.
Психологія війни: FPV-дрон як зброя тиску та деморалізації
Дрони стали не тільки потужним інструментом для ураження цілей, але й дієвою психологічною зброєю. Постійне гучне гудіння, миттєві атаки з неба, неочікуваність та швидкість, здатність проникати глибоко в тил ворога тримають у постійній напрузі. Постійна загроза виснажує та пригнічує моральний стан противника. В таких умовах знижується бойовий дух, порушується координація дій, втрачається мотивація, виникає тривале почуття безпорадності і страху.
На психологічний стан противника впливає не лише сама присутність дронів у повітряному просторі, але й успішні атаки за допомогою безпілотників. очне ураження цілей підриває віру ворога в перемогу та впевненість у власних силах. Прикладом такої психологічної боротьби є удари по російських системах ППО в Криму, які довели – навіть найсучасніші комплекси вразливі перед українськими безпілотними апаратами та їхніми операторами. Про ці ситуації розповідають українські ЗМІ і не тільки. Так, військовий оглядач Bulgarianmilitary розповідає в матеріалі про вдалі місії українських пілотів, що здійснює ще більше тиску на противника.
Психологічний вплив здійснюється постійно – як в реальному часі, так і за допомогою відео, що демонструє силу та потужність FPV-дронів. Розповсюдження у соцмережах та на сторінках інформативних видань роликів про ефективність дронів значно підвищує у ворога відчуття поразки.
Постійні атаки дронів впливають і на стан цивільного населення. Постійний стрес та підвищений рівень тривожності – запорука втрати віри у сили військових та вправність керівництва. І це теж – наша потужна зброя.
Висновки
FPV-дрони — популярна “іграшка” для дітей та дорослих — за часів війни в Україні стали важливою тактичною зброєю. Вони здатні миттєво передавати зображення, маневрувати та вражати цілі з високою точністю.
Україна перетворила хобі-технології на потужний військовий інструмент. Розвивається власне виробництво дронів, з’являються нові інженерні розробки. Швидко впроваджуються інновації — вже зараз дрони з донаведенням, оптоволоконним управлінням і бойовими модулями активно застосовуються в бойових умовах і демонструють вагомі результати. Важливе місце у розвитку галузі займає державна ініціатива Brave1. Цей майданчик об’єднав у єдиному віртуальному просторі понад 150 компаній, що розробляють сучасні оборонні рішення.
Україна за роки війни досягла значного прогресу в галузі застосування FPV-дронів, проте Росія також не стоїть на місці. Наприкінці травня 2025 року в публічному просторі почали з’являтися численні матеріали про застосування росіянами дронів на оптоволокні, які здатні залітати вглиб території України на 20–30 кілометрів. Подібні новини свідчать про те, що глибина так званої “кіл-зони” зростає з 5–10 кілометрів, звичних для 2024 року. Це може завдати серйозної шкоди не лише українським оборонцям, а й цивільному населенню та об’єктам, що знаходяться в 50-кілометровій зоні.
Таким чином, перед Україною постає низка викликів, на які мають реагувати як приватний сектор, так і держава. Критично важливим за таких умов є те, чи зможе Україна не лише винайти технології протидії російським дронам, а й впровадити у масове виробництво власні рішення, які забезпечать нашій державі технологічну перевагу над ворогом.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
