Що таке квадрокоптери?
Квадрокоптери — це різновид багатороторних безпілотних літальних апаратів, які мають чотири ротори (обертова частина механізму). Два з них обертаються за годинниковою стрілкою, а два — проти, завдяки чому дрон утримує стабільність у повітрі. Маневровість досягається шляхом зміни швидкості обертання кожного ротора, що дозволяє квадрокоптеру підніматися, опускатися, рухатися вбік чи повертати.
Будова FPV-дрона досить проста й має такі ключові компоненти:
- Політний контролер (FC) — «мозок» дрона, який управляє всією роботою системи.
- Периферія, яка підключається до контролера: мотори та пропелери, регулятори обертів моторів (ESC), приймач радіосигналу (RX) і передавач відео (VTX).
- Акумулятор — визначає час польоту та розмір дрона (залежно від типу та розміру лопатей: 7, 9, 11 дюймів і більше).
Крім базових елементів, квадрокоптери оснащують камерами, системами стабілізації, GPS-модулями, датчиками висоти й перешкод. Завдяки цьому апарати можуть автоматично повертатися в точку старту, виконувати політ за заданим маршрутом чи зависати на місці.
Як працює квадрокоптер?
Принцип дії доволі простий:
- Збільшення швидкості обертання двигунів піднімає дрон у повітря;
- Зменшення — опускає його;
- Для руху вбік змінюється потужність протилежних гвинтів;
- Для поворотів — регулюються оберти тих, що крутяться в одну сторону.
Квадрокоптери компактні, маневрені та відносно прості в управлінні, тому їх активно використовують як у професійних, так і в аматорських цілях. Водночас квадрокоптери мають коротший час польоту порівняно з дронами з фіксованими крилами, а також є вразливими до сильного вітру чи несприятливих погодних умов.
Що таке FPV-дрони?
FPV-дрон — це безпілотний літальний апарат з режимом First Person View (вид від першої особи). Оператор керує дроном через пульт і бачить відеопотік у реальному часі в окулярах або на моніторі — ніби керує гоночним автомобілем. Завдяки цьому керування відбувається максимально точно. Залежно від конфігурації та вантаження FPV‑дрони виконують різні бойові задачі:
- Оснащений вибухівкою — «камікадзе»: виконує бомбові підльоти й вражає ціль шляхом зіткнення.
- З механізмом скидання вантажу: може скидати боєприпаси або інші корисні вантажі по цілях у тилу.
- З камерою: застосовується для розвідки, спостереження і коригування вогню.
Конструкція і основні складові FPV-дрона
FPV-дрон складається з набору чітко визначених елементів:
- Рама — скелет дрона;
- Камера, що передає відео в реальному часі;
- Стек — регулятори обертів (ESC) + польотний контролер (flight controller);
- Мотори та пропелери;
- Відеопередавач (VTX) і антени для відео/радіозв’язку;
- Акумулятор (легкі малоємні батареї для зменшення ваги і максимальної маневреності).
Ключова особливість FPV-системи — безперервна трансляція відео з борту, що дозволяє пілоту миттєво реагувати на те, що «бачить» дрон.
Типи FPV-дронів
Ударні дрони або «камікадзе», що використовуються у військових операціях. Такі дрони можуть не лише літатт на високій швидкості, а й нести корисне навантаження, включно з вибуховими пристроями, та точно вражати ціль. У більшості випадків їхні технічні характеристики підбираються під конкретне завдання: розмір, вага та дальність польоту варіюються залежно від потреб оператора.
FPV‑дрони бувають дуже різні за розміром і вагою, і саме це визначає їхні можливості та сферу застосування. Основна типологізація — за розміром рами, який у дронах прийнято вимірювати в дюймах:
- Мікро‑дрони: вага до 250 грамів, рама 75–150 мм (3–6 дюймів), призначені для польотів у приміщеннях.
- Міні‑дрони: вага до 500 грамів, рама 150–250 мм (6–9 дюймів), підходять для аматорських польотів на відкритому повітрі.
- Стандартні FPV‑дрони: рама 250–300 мм (9–11 дюймів), вага до 1,5 кг, застосовуються практично у всіх сферах, включно з бойовими завданнями.
- Великі моделі: рама понад 300 мм (12 дюймів і більше), здатні нести додаткове обладнання, включно з камерами чи боєзарядами.
Чому FPV-дрони стали феноменом сучасної війни
FPV-дрони стали чи не найефективнішою зброєю, що змінює хід війни прямо зараз.
У грудні 2023 року тодішній міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив про 50 000 виготовлених FPV-дронів за місяць, що еквівалентно 600 000 на рік. У 2024 році Україна виготовила 2,2 млн FPV-дронів, за словами Володимира Зеленського.
А в 2025-му заступник міністра оборони України Олександр Козенко заявив про спроможність України виготовляти до 10 млн дронів на рік. Орієнтовна частка FPV-дронів у загальному виробництві БпЛА становить 60-70%. Це означає, що станом на 2025-й рік Україна здатна виготовляти 6-7 млн дронів на рік або 500-580 тис. на місяць.
Таке зростання безпрецедентне навіть у світі високих технологій.
У ХХ столітті «богом війни» була артилерія — на неї припадало до 90% уражень. Сьогодні на деяких ділянках фронту до 80% уражень здійснюють FPV-дрони. Вони стали тим, чим колись були танки у Першій світовій чи авіація у Другій.
Про те, як завдяки FPV-дронам у війни змінилася роль артилерії у сучасній війні — читайте в матеріалі блогу VGI-9.
За словами командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, зараз понад 70% втрат противника припадають на дрони, і лише 4% — на стрілецьку зброю.
Де найчастіше використовують FPV‑дрони:
- Ураження техніки ворога — як рухомої (бронетехніка, вантажні автомобілі, машини тилу), так і стаціонарної (вузли зв’язку, майстерні, опорні пункти). FPV‑дрони дозволяють завдавати точкових ударів по вразливих елементах техніки.
- Відбиття піхотних штурмів і підтримка оборони — дрони використовують для ураження скупчень противника, придушення наступальних вогневих точок і створення додаткового вогневого тиску під час атак або контрнаступів.
- Ураження інфраструктурних та фортифікаційних об’єктів — бліндажі, будівлі, склади боєприпасів і матеріально‑технічні пункти, антени, системи радіозв’язку та інше обладнання. FPV‑дрони ефективні для руйнування критичних вузлів тилової інфраструктури.
Ключові виробники FPV-дронів в Україні
Сьогодні лідерами українського виробництва FPV-дронів є насамперед Vyriy Drone та Генерал Черешня — компанії, які сформували сучасний вигляд галузі й задають темп розвитку ринку.
Vyriy Drone — одна з найбільших приватних компаній, що спеціалізується на розробці та виробництві FPV-дронів для потреб Сил оборони. Вона стала піонером у масштабуванні виробництва, формуванні навчальних програм для пілотів і впровадженні інноваційних технічних рішень. Компанія активно розвиває власну інженерну базу та робить ставку на локалізацію виробництва, що дозволяє зменшити залежність від імпорту комплектуючих.
Генерал Черешня — ще один ключовий гравець, який зробив значний внесок у популяризацію FPV-дронів та розвиток інженерних рішень у цій сфері. Компанія не лише виготовляє дрони, а й формує інфраструктуру навколо них — від навчання операторів до постачання комплектів для складання.
Завдяки діяльності таких компаній, як Vyriy Drone і Генерал Черешня, Україна змогла вибудувати потужну екосистему виробництва FPV-дронів, здатну швидко реагувати на потреби фронту, масштабувати рішення та впроваджувати нові технології у стислі терміни.
Окремо варто згадати компанію Дикі Шершні, яка спеціалізується на бойових дронах і тісно співпрацює з елітними бойовими підрозділами. За підтвердженими даними, їхні безпілотники знищили сотні одиниць ворожої техніки, включаючи танки, бронетехніку та артилерію, що підкреслює ефективність українських розробок у реальних бойових умовах.
Важливу роль у розвитку українського ринку оборонних дронів відіграє кластер Brave1, запущений урядовими структурами у 2023 році. Він надає фінансову, інформаційну та організаційну підтримку розробникам, що дозволяє прискорити створення інноваційних рішень, зокрема роїв дронів, антидронових систем, керованих боєприпасів і роботизованих комплексів. За два роки існування кластер профінансував понад 540 проєктів на суму 2,2 млрд грн, а на 2025 рік у національному бюджеті передбачено 2,9 млрд грн на грантову підтримку defense tech.
Класифікація за способом управління
FPV-дрони можна поділити не лише за розміром чи функціями, а й за способом керування:
- З радіоелектронним управлінням — найпоширеніший варіант. Сигнал передається на частотах 2,4 та 5,8 ГГц, що забезпечує високу маневровість і гнучкість у бойових умовах. Основний ризик — вразливість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які можуть глушити або перехоплювати сигнал.
- З управлінням через оптоволокно — більш спеціалізований тип, що використовується для роботи в зонах із потужним РЕБ.
Як та чому з’явилися дрони на оптоволокні
Дрон на оптоволокні – це FPV-безпілотник, керування яким здійснюється не через радіосигнал, а за допомогою тонкої котушки кабелю з оптоволокна. Під час польоту нитка розмотується, передаючи сигнали керування та відео у вигляді світлових імпульсів. Така система робить дрон невразливим для засобів РЕБ, які зазвичай глушать або перехоплюють сигнал.
Принцип дії базується на перетворенні електричних сигналів на світлові імпульси.
- Наземна станція управління перетворює електричний сигнал (від оператора) на світловий за допомогою спеціального конвертера;
- Цей світловий сигнал надсилається по оптоволоконному кабелю до дрона;
- На борту дрона світловий сигнал знову конвертується в електричний, що дозволяє дрону виконувати команди;
- Відеосигнал та телеметрія від дрона передаються назад по тому ж кабелю, забезпечуючи оператору стабільне та високоякісне зображення без затримок.
Під час польоту дрон поступово розмотує котушку з кабелем, який тягнеться за ним. Це робить його невидимим для систем радіоелектронної розвідки (РЕР) і невразливим для РЕБ, оскільки немає радіочастот, які можна заглушити.
Чому з’явилися дрони на оптоволокні?
Потреба в таких дронах виникла як пряма відповідь на посилення РЕБ. Раніше звичайні FPV-дрони, керовані по радіо, були дуже ефективні. Однак, з часом ворог навчився масово виявляти та глушити їх, що значно знизило ефективність дронових атак. Це створило необхідність у пошуку нових, стійких до перешкод технологій.
Хоча ідея використання оптоволокна у військовій сфері не нова (вперше застосовувалася в 1970-х у протитанкових ракетах), її адаптація для БПЛА стала актуальною лише в умовах сучасної повномасштабної війни.
В Україні перші випробування таких дронів провели ще у 2022 році, але через скептичне ставлення до їхньої життєздатності в бойових умовах та відсутність підтримки серійне виробництво не було запущено.
Врешті, цю технологію впровадила росія, швидко масштабувавши виробництво. Українські військові вперше помітили такі БПЛА на фронті у березні 2024 року, а вже з літа того ж року росіяни почали їх використовувати масово.
Більше про причини появи та роль, яку сьогодні відіграють дрони на оптоволокні на фронті — читайте в нашому матеріалі.
Саме на ділянці фронту в Курській області дрони на оптоволокні вперше зіграли вирішальне значення в таких масштабах. За словами керівниці R&D центру “Дронаріум” Тетяни Рудої, коли російська армія звузила українські фланги, ці БПЛА змогли долітати до дороги Суми-Суджа і почали вибивати захищену РЕБами логістику Збройних Сил України.
Командувач Десантно-штурмових військ (ДШВ) генерал Олег Апостол назвав FPV-дрони на оптоволокні “одним з дуже потужних видів зброї” і визначальним фактором, який змусив ЗСУ залишити Курський плацдарм.
«Саме на Курщині вперше в таких масштабах росіяни використали FPV-дрони на оптоволокні. Думаю, якби не оптоволокно, то на тій території операція ще б продовжувалася», – зазначив Олег Апостол.
Це змусило українських розробників і військових переглянути свої підходи. Попри певні недоліки, дрони на оптоволокні стали цінним інструментом, здатним працювати в умовах, де інші безпілотники просто безсилі. Зараз і в Україні розробляються та тестуються власні моделі, наприклад, «Бандерик-Стрічка».
Що таке системи донаведення дронів?
Існує два основних типи ударних дронів: оснащені системами донаведення та не оснащені ними.
Система донаведення — це програмно-апаратний комплекс, який дозволяє безпілотному літальному апарату після «захоплення» цілі автоматично довести ударну частину до точки ураження і вразити її навіть у разі втрати безпосереднього зв’язку з оператором. Іншими словами, оператору часто достатньо вивести дрон у зону, показати ціль на екрані і натиснути кнопку. Далі автономне програмне забезпечення виконує фінальну фазу наведення.
Такі системи поєднують модулі комп’ютерного зору (або навчальні моделі ШІ), вбудовані камери, інтерфейс для оператора і зв’язок із польотним контролером та VTX. Вони дають змогу перейти від повністю ручного режиму керування FPV-дронами до гібридного: ручний підхід + автоматичне завершення атаки.
Навіщо потрібні системи донаведення
Головна причина появи і зростання інтересу до донаведення — зростаючі проблеми з радіоелектронною боротьбою (РЕБ). Система донаведення дозволяє зберегти ефективність удару навіть при частковій або повній деградації каналу зв’язку: після захоплення цілі софт продовжує керувати апаратом у автономному режимі й доводить удар до кінця.
Через це донаведення стало альтернативою (або доповненням) до оптоволоконних дронів: якщо оптоволокно гарантує стійкий зв’язок від початку до кінця, то донаведення дає автономність на фінальній стадії польоту.
Як працює на практиці (VGI-9)
Система VGI-9 (приклад програмного рішення) позиціонується як інструмент для автономного ураження статичних і рухомих цілей на швидкості до 80 км/год. Оператор помічає і вказує ціль у інтерфейсі; після натискання кнопки програмне забезпечення бере на себе наведення, допускаючи продовження місії навіть після втрати зв’язку. VGI-9 підкреслює такі властивості: точність, автономність (успішне завершення після втрати сигналу), стійкість у складних погодних умовах і інтуїтивний інтерфейс.
Що таке рій дронів та як далеко ми від застосування рою на полі бою?
Рій дронів — це не просто багато безпілотників у повітрі. Його головна особливість — децентралізована взаємодія: кожен апарат діє за єдиним алгоритмом, обмінюється даними з сусідами і ухвалює рішення в реальному часі. Завдяки цьому рій може діяти як єдиний «організм», навіть якщо деякі дрони будуть збиті або втратять зв’язок.
Наскільки близько Україна підійшла до повновцінного впроваження технології ройового управління дронами? Читайте в матеріалі блогу VGI-9.
Принцип рою наслідує природні системи — наприклад, зграї птахів чи рої бджіл, де координація відбувається завдяки локальним правилам, а не через центральний контроль.
У складі рою можуть бути дрони різного призначення — розвідка, ударні, ретранслятори, системи РЕБ.
Україна та ройові системи
Україна активно розвиває технології ройового управління. Один із прикладів — стартап Swarmer і його система Styx, яка вже може об’єднувати 10–15 апаратів у рій і в перспективі — десятки або сотні. Система призначена для розвідки, ударних операцій та роботи в умовах РЕБ, з можливістю екстреного повернення апаратів («червона кнопка»).
Кластер Brave1 разом із Міноборони та Мінцифрою проводив демонстраційні випробування роїв та керованих боєприпасів. На фронт вже надходять FPV-дрони з системами машинного зору та донаведення, як-от VGI-9, які дозволяють обходити системи РЕБ та автоматизувати ураження цілей. Однак офіційної інформації щодо бойового застосування рою дронів на фронті немає.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
