Основні комплектуючі FPV-дронів
FPV-дрони — це вид безпілотників, керування якими здійснюється за допомогою функції «вигляд від першої особи» (First Person View). Перш ніж розібратися, наскільки та в якій мірі Україна залежна від іноземних виробників, варто з’ясувати з яких основних комплектуючих складається FPV-дрон?
Основні частині FPV-дрона:
Фото: USDP
Основу конструкції FPV-дрона становить рама (1) — зазвичай карбонова, легка, але надзвичайно міцна. Вона забезпечує баланс між вагою, маневреністю та витривалістю.
Найбільш технологічно складною частиною є контролер польоту (6) — справжній «мозок» системи. Він координує роботу всіх датчиків і моторів (2), відповідаючи за стабільність, реакцію на команди пілота та загальну керованість. Такі елементи, як камера чи системи радіозв’язку, можуть бути відносно універсальними. Натомість контролери польоту є специфічними для дронів і працюють на спеціалізованих чипах. Рівень локалізації виробництва цих чипів є ключовим показником технологічної незалежності України від зовнішніх постачальників.
Контролер польоту взаємодіє з моторами та пропелерами (3), які формують тягу і швидкість, через регулятори швидкості (ESC). ESC передають точні команди від контролера до моторів, забезпечуючи плавну та ефективну зміну обертів пропелерів.
Джерелом енергії виступає акумулятор (7), зазвичай літій-полімерний — він поєднує високу ємність із відносно малою вагою, що дає змогу дрону працювати довше без перевантаження конструкції.
Окремої уваги заслуговує набір сенсорів, який відповідає за стабільність польоту. Акселерометр — це сенсор, що вимірює прискорення об’єкта у трьох просторових осях (X, Y, Z). Він фіксує навіть найменші поштовхи, коливання чи маневри, допомагаючи визначити, як саме змінюється швидкість і положення дрона. У парі з гіроскопом, який визначає кутові зміни положення, акселерометр дає контролеру точні дані для стабілізації польоту. Сучасні дрони оснащені мініатюрними чипами, які поєднують ці сенсори в єдиному модулі — саме від їхньої точності залежить, наскільки впевнено дрон «триматиметься» у повітрі.
Додаткові системи, як-от GPS-модуль, використовуються для орієнтації у просторі, фіксації точки старту та заданих маршрутів. В умовах уркаїнсько-російської війни використання такого модулю обмежене.
Камера (4) слугує «очима» дрона, передаючи зображення у реальному часі на FPV-окуляри чи монітор оператора. Трансмітер (5), приймач сигналу (8) та антена відео (9) забезпечують надійний радіозв’язок між пілотом і дроном. Від їхньої якості залежить дальність, точність керування та стійкість до РЕБ.
Що ж до шасі, у бойових FPV-дронах воно зазвичай просте — це кілька опорних «лап» або пластин із карбону чи пластику. Основна рама бере на себе функцію жорсткості, а шасі лише амортизує під час посадки та захищає камеру чи бойовий заряд від пошкоджень.
Які комплектуючі виробляють в Україні?
На четвертий рік повномасштабної війни в Україні сформувався власний внутрішній ринок деталей для безпілотників. Як розповів виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко в інтерв’ю NV в березні 2025 року, українські виробники вже масово випускають не лише рами, пропелери чи контролери, а й більш технологічні компоненти — оптику, включно з тепловізійними модулями.
«Десь рік тому, мабуть, я вперше тримав перший електричний двигун для FPV-дронів. Було дві моделі, в них був доволі великий перелік недоліків. Але зараз, майже через рік, ми вже говоримо про стабільно працюючий продукт, який закупається масово, тобто він виробляється масово», — розповідає Ігор Федірко.
Водночас, за його словами, ступінь локалізації залишається частковим. Українські виробники часто використовують імпортні магніти, сенсори та інші мікроелементи. Та попри це, поява внутрішнього ринку комплектуючих уже суттєво скорочує логістичні ланцюги й робить армійські дрони менш залежними від зовнішніх постачань.
Vyriy Drone: перша серійна партія повністю українських FPV
Одним із прикладів успішної локалізації є компанія VYRIY DRONE. Якщо спочатку вона замовляла всі компоненти в Китаї, станом на 2024-й рік близько 70% деталей для своїх FPV-дронів виготовляла в Україні. А вже в березні 2025-го VYRIY DRONE заявила про партію FPV-дронів, в яких 100% комплектуючих українського виробництва.
Фото: Економічна правда
Ці дрони, оснащені тепловізійною камерою, були виготовлені на замовлення «Армії дронів». Завдяки серійному виробництву Vyriy вдалося здешевити повністю локалізовану модель до рівня аналогічних дронів на китайських компонентах (близько 30 тис. грн за одиницю). За словами представників компанії, повна локалізація не лише не підвищила ціну, а й дала змогу краще контролювати якість і скоротити логістичне плече, що робить українське виробництво більш стійким до зовнішніх ризиків.
Vyriy Drone частину компонентів виробляє самостійно, а частину — через українських підрядників. Зокрема, рами, плати ініціації, польотні контролери та системи радіоуправління — власного виробництва компанії Vyriy; відеопередавачі — розробка української компанії DEC-1; двигуни — виробляє ТОВ «Реалголд»; камери — створює Odd Systems.
Крім того, дрони оснащені українською системою донаведення, розробленою командою VGI-9, що підвищує точність ударів і дозволяє ефективніше працювати навіть у складних умовах радіоелектронної боротьби.
Щоб дізнатися більше про принципи роботи та перспективами розвитку системи оптичного донаведення VGI-9 рекомендуємо переглянути інтерв’ю з технічним директором проєкту.
Раніше в інтерв’ю співзасновник компанії Олексій Бабенко наголошував, що локалізація виробництва — це крок до технологічної незалежності. За його словами, до недавнього часу китайськими залишалися лише мотори, відеопередавачі та камери, але вже навесні 2025 року компанія виготовила першу тисячу FPV-дронів з повністю українських комплеючих.
Фото: скриншот з ютуб-каналу «Мілітарний»
«Дикі Шершні»: український контролер польоту та власні бойові дрони
«Дикі Шершні» — українська MilTech-компанія, заснована у 2023 році. Вона розробляє бойові FPV-дрони для Збройних Сил України, а також створює наземні станції керування, системи для дистанційного мінування, бомбардування та повітряної логістики. Компанія тісно співпрацює з елітними підрозділами ЗСУ, а її дрони вже активно використовуються на фронті.
Справжнім проривом для українського ринку комплектуючих стало те, що саме «Дикі Шершні» першими локалізували виробництво польотних контролерів (Flight Controllers) — складного «мозку» FPV-дронів, які стабілізують політ і координують роботу двигунів. Це дозволило знизити залежність від китайських постачальників і здешевити виробництво майже на 12%.
FPV-дрони «Диких Шершнів» комплектуються українськими карбоновими рамами, ESC-регуляторами швидкості, пропелерами, модулями сенсорів, платами управління та літій-полімерними акумуляторами. Також використовуються FPV-камери з аналоговим або тепловізійним зображенням (наприклад, Caddx), відеопередавачі VTX (2,5W), а в моделях Wally — системи нічного бачення.
До складу окремих серій входять власні бортові комп’ютери, радіомодулі та цифрова система Hornet Vision, що забезпечують точність і стабільність керування.
Серед флагманів компанії — «Королева Шершнів», найбільший український FPV-дрон, створений на 65% із вітчизняних компонентів. Він здатен нести до 9,5 кг вантажу та виконувати функції бомбардувальника, розвідника, ретранслятора чи логістичного дрона.
Локалізація критичних компонентів залишається головною метою «Диких Шершнів» — компанія поступово переходить на повністю українське виробництво (каркаси, регулятори, батареї, комп’ютери, сенсори), залишаючи імпортними лише частину електроніки, камер та моторів.
Escadrone: масштабне виробництво і власні комплектуючі
Компанія Escadrone, що почала виробництво у 2022 році, нині є одним із лідерів українського ринку FPV-дронів. Вона не лише збирає безпілотники, а й виготовляє запчастини до них — від акумуляторів і тепловізійних камер до потужних двигунів.
Escadrone має повний цикл виробництва та постачає дрони безпосередньо на фронт. Компанія відома якісною збіркою й великою кількістю протестованих моделей.
Фото: Escadrone
TAF Industries: від серійного виробництва до інновацій
Ще одна українська miltech-компанія, про яку варто згадати — це TAF Industries (раніше TAF Drones). Підприємство має 20 виробничих майданчиків і випускає до 80 тисяч безпілотників на місяць.
Зараз компанія рухається від масового виробництва до високотехнологічних рішень: розробляє радіомодулі, стійкі до РЕБ, системи машинного бачення, модулі «Last Mile» для точного наведення, а також ШІ-системи для дронів-камікадзе.
Завдяки масовому виробництву та контрактах компанія отримала близько $1 млрд доходу у 2024 році без залучення зовнішніх інвестицій. 60-80% доходу компанії складає імпорт комплектуючих та їхня реалізація. Це прямо вказує на великий обсяг роботи з комплектуючими.
Значну частину своїх компонентів компанія замовляє у Китаї, оскільки це логістично та фінансово вигідно для компанії. За словами засновника компанії Олександра Яковенка, доставка займає всього на тиждень довше, ніж з України. Яковенко говорить про ризики з експортним контролем, але зазначає, зл вони менші, ніж ризики виробництва в Україні під обстрілами. Як приклад він наводить нещодавно знищену SMT-лінію для складання електроніки в Мукачеві.
«Ми збираємо якісні вироби з готових компонентів і доопрацьовуємо їх — іноді на рівні софту, іноді на рівні «заліза». Водночас у країні поки що немає базової технологічної спроможності створювати продукти з нуля, як це колись робили КБ Антонова чи «Південне», — розповідає Олександр Яковенко.
Яковенко підсумовує, що наразі TAF Industries не може повністю відмовитися від Китаю.
Фото: TAF Industries
Генерал Черешня: серійне виробництво FPV-дронів з частковою локалізацією
Одним із активних українських виробників FPV-дронів є компанія Генерал Черешня. Вона відома великими обсягами виробництва — понад 50 000 дронів на місяць.
Наразі підтверджено, що у складі дронів використовуються як імпортні компоненти (камери DJI, політні контролери SpeedyBee, мотори BrotherHobby/EMAX, відеопередавачі AKK/Foxeer), так і частково українські деталі, зокрема елементи рам, системи з’єднань та деякі плати.
Приблизно 30–40% комплектуючих вже виробляються в Україні, і цей показник поступово зростає. Компанія активно працює над збільшенням частки локальних компонентів, щоб зменшити залежність від імпорту, проте повного переходу на українські деталі поки не досягнуто через обмежені виробничі потужності всередині країни.
Оптимізація логістики та виробництва робить продукцію більш стійкою до зовнішніх ризиків і дозволяє контролювати якість.
Оптоволоконна незалежність
Окремо варто згадати оптоволоконні FPV-дрони. Вони є невразливими до РЕБ, оскільки зв’язок між оператором та дроном здійснюється не по радіоканалу, а через тонкий оптоволоконний кабель, який розмотується у польоті.
Українська компанія 3DTech 2 травня 2025 року повідомила про першу серійну котушку українського виробництва на 30 км для оптоволоконних FPV-дронів. Нові котушки покликані виправити ситуацію, коли більшість серійних зразків мають дальність не більше 20 км.
Чому з’явилися дрони на оптоволокні, як вони еволюціонували та які задачі вирішують сьогодні — читайте у нашому блозі.
Генеральний директор компанії, Олексій Жулінський, наголосив, що повна локалізація виробництва та намотки котушок в Україні дозволяє контролювати якість виробу на всіх етапах, що значно знижує кількість обривів при використанні. Це є прямою відповіддю на заводський брак у готових китайських котушках.
П’ять варіантів оптоволоконних FPV-дронів «Хижак REBOFF» (із дальністю 10-20 км) від 3DTech вже успішно пройшли випробування та отримали власні коди.
Інші гравці, як-от «Птахи Мадяра», також відомі своїми далекобійними оптоволоконними FPV-дронами, один з яких має дальність 41 км, хоча, ймовірно, на імпортних котушках.
«Український Mavik»: шлях до заміни китайських дронів
В той час як Україна успішно налагоджує масове виробництво FPV-дронів-камікадзе та морських безпілотників, один тип дронів довгий час залишався поза зоною локального виробництва — квадрокоптери Mavic від китайської компанії DJI, які стали незамінними «очима» піхоти.
Фото: Getty Images
Однак після початку повномасштабної війни DJI припинила офіційні поставки в Україну, і дрони довелося купувати через посередників.
Нині в Україні вже з’явилося кілька альтернатив:
- Shmavic від Reactive Drone;
- Yautja від Rise Technologies;
- Ukropter та інші моделі.
Вони більші за DJI Mavic, мають кращу стійкість до перешкод зв’язку, збільшену дальність польоту і розраховані на більше місій — до 300 вильотів проти 60 у DJI.
Ключовим моментом залишається, наскільки ці українські дрони дійсно є українськими. Як зазначає Forbes, деякі виробники все ще значною мірою залежать від імпортних, зокрема китайських, деталей, оскільки високоякісні компоненти, такі як камери, важко знайти в інших місцях.
Прикладом успішної локалізації може слугувати компанія Frontline, яка заявляє, що лише 15% комплектуючих у їхніх дронах походять з Китаю.
Для всієї української екосистеми безпілотників (включно з FPV-дронами), відбувається окремий процес локалізації. Наприклад, компанія Motor-G виготовляє понад 100 000 двигунів щомісяця. Це поступово зменшує загальну залежність від імпорту критичних компонентів для всіх типів БПЛА.
Quo Vadis?
Україна вже здатна виробляти повноцінні FPV-дрони, проте критичні компоненти — контролери польоту, мотори, відеопередавачі та камери — залишаються технологічно складними для локального виготовлення. Саме ці елементи вимагають мікроелектроніки високого класу, чистих виробництв, точного калібрування та інженерної школи, які лише формуються в Україні.
Залежність від зовнішніх постачань, насамперед із Китаю, створює стратегічні ризики: будь-яке обмеження експорту таких мікрокомпонентів може суттєво сповільнити або навіть паралізувати масове виробництво дронів. Повна імпортна незалежність — це завдання, яке потребуватиме років інвестицій у власну мікроелектронну базу.
Водночас українські виробники вже демонструють, що здатні створювати не лише альтернативу, а й якісніші рішення, оптимізовані під реальні бойові умови. Локалізація виробництва забезпечує контроль якості, швидку адаптацію до потреб фронту та закладає фундамент для майбутньої технологічної автономії.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
