Що таке РЕБ? Принципи дії
Коли дрони застосовуються повсюди РЕБ стає невід’ємною частиною війни. Антидронові системи виконують роль ефективного інструмента для зниження ефективності ворожих БПЛА та захисту власних об’єктів та людей. Їхня робота включає цілий комплекс засобів, основною метою яких є виявлення, аналіз та придушення електронних систем противника. Він втрачає зв’язок, можливість управляти дронами та використовувати системи навігації. Як працює РЕБ? Робота здійснюється у кілька етапів.
Перший з них – сканування радіочастот, що дозволяє виявити сигнали ворожих БПЛА. Після цього визначається тип сигналу та його джерело. За результатами аналізу застосовується принцип глушіння сигналу – створюються шуми на тій самій частоті, що використовується безпілотником, або обман – спуфінг, спрямований на підміну GPS-сигналів, що спричиняє зміну курсу дрону або його повернення на базу.
Сучасними безпілотниками використовуються сигнали різних типів. Задача РЕБ – розпізнати їх та застосувати ефективний метод боротьби. Один з методів – глушіння відеосигналів, коли РЕБ працює на перешкоджання передачі відео від дрона до оператора). Інший – глушіння сигналів GPS/GLONASS (робота РЕБ спрямована на втрату орієнтації дрона). Позбавити противника можливості керувати дроном можна ще одним способом – за рахунок глушіння частот, що використовуються для управління безпілотником. Нижче детально розберемо, як працює РЕБ, якими бувають системи та який вплив вони здійснюють на дрони.
Типи систем РЕБ
Задача – отримати найбільшу ефективність застосування РЕБ. Це передбачає грамотний підбір системи захисту за типом.
Для захисту у русі створені мобільні системи, що можуть бути встановлені на транспортному засобі. Автомобільні РЕБ дозволяють отримати гнучкість у використанні та показали себе особливо ефективними в боротьбі проти FPV-дронів, розриваючи їх зв’язок з операторами.
Безпосередньо на полі бою отримати результативний захист від БПЛА дозволяють портативні РЕБ. Невеликі, мають малу вагу, зручні для швидкого перенесення, вони дозволяють оперативно реагувати на загрози з боку ворожих БПЛА.
Стаціонарні системи більші за габаритами та менш мобільні. Це – інструмент, який використовується для захисту важливих об’єктів протягом тривалого часу. Ці системи дозволяють створити постійну зону радіоелектронного пригнічення, в якій губляться ворожі дрони, розривається зв’язок, втрачається можливість використовувати системи навігації. Стаціонарні РЕБ потребують надійного захисту. З цією метою використовуються укриття, броньовані модулі, здійснюється інтеграція систем у фортифікаційні споруди. Живлення РЕБ забезпечується при можливості від стаціонарних джерел, в випадках, коли це неможливо – від генераторів.
Україною вже зараз використовуються РЕБ різних типів. Одне з потужних рішень – комплекс “Анклав”, спроможний створювати кілька куполів захисту, глушити сигнали управління, GPS, відео. “Анклави” використовуються для захисту командних пунктів, складів та інших стратегічних об’єктів. Принцип дії РЕБ різних типів схожий, мета одна – здійснити вплив на дрони противника та не дати їм досягти цілі.
Як РЕБ впливає на дрони
Системи радіоелектронної боротьби працюють на унеможливлення продовження дроном виконання місії. Один з методів – глушіння каналу управління. Задля цього створюється інтенсивний радіошум на певній частоті. В результаті дрон втрачає зв’язок з пілотом. Далі – можливі варіанти: повернення на базу, падіння, зависання, зміна напрямку руху тощо. До глушіння особливо вразливими є FPV-дрони з аналоговим зв’язком (зазвичай використовують частоти 2.4 ГГц і 5.8 ГГц) та БПЛА, що використовують стандартизовані протоколи передачі сигналів (можуть працювати на частотах 400–1100 МГц). Наприклад, російською стороною глушіння DJI Mavic застосовується у наближених до лінії фронту районах, що змушує українських операторів використовувати різні методи обходження зон глушіння, в тому числі – польоти на максимально низькій висоті.
Українські системи РЕБ-UA працюють на частотах від 400 до 1100 МГц, а також – 2,4 і 5,8 ГГц – саме в цьому діапазоні вони здатні ефективно створювати перешкоди для російських “Мавиків”, що літають, використовуючи частоти 720–1020 МГц.
Схожий діапазон частот використовується і застосовуваними для розвідки російськими Orlan-10 (850–930 МГц) та Ланцет (868–870 МГц і 902–928 МГц). Це дозволяє зробити висновок – Україна може створювати потужні “глухі зони” для російських безпілотників. Але не варто забувати – противник інтенсивно працює над пошуком рішень для обходження РЕБ і активно застосовує нові розробки на фронті. Аналогічну ситуацію можна спостерігати і з іншого боку: частоти, на яких здійснюють зв’язок українські БПЛА, включені до діапазону частот роботи російських РЕБ.
Змусити дрон зупинитися або “заблукати” можна й шляхом впливу на його можливість використовувати системи навігації. Глушіння GPS викликає втрату “орієнтації у просторі”. Використання інтенсивних глушилок іноді викликає порушення навігації і у цивільних об’єктів – збиваються мапи в телефонах, геолокації, не працюють звичайні навігатори в авто.
При використанні спуфінгу здійснюється підміна GPS і дрон “губиться”, отримуючи хибні координати. Це ефективний засіб боротьби з розвідниками, які наносять чимало шкоди, наводячи ударні дрони на цілі. Підміна GPS дозволяє спрямувати “шпигунів” в інший бік – туди, де на них чекає перехоплення або знищення.
Глушіння дронів впливом на відеоканали та сигнали керування викликає втрату оператором “зору”: він більше не бачить, де знаходиться дрон і куди він летить. Якщо таке глушіння стається під час ударної місії – її результат буде під загрозою. Цей метод боротьби найбільш критичний для FPV-дронів та дронів-корегувальників артилерії, задача яких – передача точних координат та точкове спрацювання на атаку.
Війна в Україні триває вже четвертий рік. За цей час прикладів протистоянні дронів та РЕБ назбиралося досить багато. Завислі над населеними пунктами дрони, що втратити зв’язок чи можливість передавати сигналу оператору, бачили не тільки в зоні активних бойових дій. Це – вже повсякденне явище для жителів порівняно мирних регіонів.
Дрони проти РЕБ: приклади з війни в Україні
Засоби глушіння, перехоплення та протидії дронам використовуються з обох боків фронту. Під дією РЕБ опиняються як українські, так і російські безпілотні літальні апарати. Але спільна праця між державними структурами, приватними підприємствами дозволяє знаходити нові рішення, спрямовані на протистояння ворожим засобам РЕБ.
Глушіння дронів: реальні кейси
Російською стороною системи РЕБ використовуються на частотах 2,4 та 5,8 ГГц, що ускладнює керування дронами, особливо – моделями DJI Mavic та Autel. Рішенням стають ударні дрони, задача яких – вразити ворожі системи захисту, що розміщені в тилу противника. Один з прикладів успішного використання ударних FPV-дронів у боротьбі з російським РЕБ можна побачити на відео з Бахмуту, де оператори 8-ого полку Сил спеціальних операцій ЗСУ знищили радіолокаційну антену.
Перехоплення та примусове приземлення дронів
Крім глушіння сигналів антидроновими системами можуть застосовуватися примусове приземлення або перехоплення дронів. Компанією Proximus був розроблений комплекс “Буковель-AD”, спроможний виявляти безпілотники “Орлан” на відстані до 100 км. З 2016 року “Буковель” допомагає ЗСУ в зоні АТО та проходить чисельні модифікації.
Як оператори уникають зон впливу РЕБ
Обійти РЕБ, уникнути його впливу – чи це можливо? Це – одна з тих задач, над рішенням яких сьогодні працюють розробники з обох боків фронту та іноземні колеги. Вже зараз над полем бою літають безпілотники, що спроможні продовжувати політ навіть при ввімкнених глушилках. Впровадження штучного інтелекту та машинного зору, використання автоматичних систем донаведення, дронів на оптоволокні дозволяє зменшити вплив РЕБ чи й зовсім обійти роботу систем захисту. Використовуються й тактичні підходи:
- зміна частот та модернізація обладнання;
- використання ретрансляторів і дронів-маток, що несуть на собі менші за розмірами ударні безпілотники.
Над пошуками інструментів протидії РЕБ працюють десятки українських компаній. За інформацією від Олега Донця, керівника напряму РЕБ у Defense Tech кластері Brave1, понад 30 українських розробок у сфері РЕБ вже отримали кодифікацію за стандартами НАТО. Це дає змогу використовувати результати розробок українських компаній не лише в Україні, але й за ї межами.
Ініціатива Brave1 на постійній основі організовує заходи, що спрямовані на пошук та тестування інноваційних розробок у галузі протидії РЕБ. У жовтні 2024 року було проведено Demo Day “РЕБ vs FPV”, на якому свої розробки представили 45 команд. Винаходи в сфері протидії РЕБ тестувалися в реальному режимі в умовах активного глушіння.
Україна на постійній основі розвиває та застосовує в бойових умовах ефективні рішення для протидії ворожим засобам РЕБ. Багато з них розраховані на використання саме у розрізі дронів.
Операція “Павутина”: дрони, що змогли обійти РЕБ
Яскравою, гучною (про це знає весь світ!), результативною та дуже бажаною для України – операція “Павутина” стала знаковою подією, з якої розпочався червень 2025 року. Це – ідеальний приклад використання сучасних дронів в умовах дії потужного РЕБ. Для ураження аеродромів противника були використані FPV-дрони та керування зовні.
Масована атака на російські авіабази дозволила знищити більше 40 стратегічних бомбардувальників, значно послабивши сили противника. Атака була здійснена з використанням дронів, які були доставлені до місця застосування в вантажівках. Сучасний “Троянський кінь” спрацював відмінно!
Як дрони виживають під РЕБ-атакою: техніки захисту на війні?
Інтенсивна робота над пошуками нових способів захисту від РЕБ приносить ефективні результати, завдяки яким оператори БПЛА отримують можливості обходити перешкоди та зберігати контроль над дронами. Одна з ключових стратегій захисту – динамічна адаптація каналів зв’язку, в основі якої – використання кількох каналів та перемикання між ними за потреби:
- для ускладнення глушіння дрон постійно “перескакує” між частотами;
- безпілотником використовуються два незалежних один від другого канали, в разі глушіння одного – автоматично вмикається другий.
Вбудована система перемикання частот вже зараз використовується в FPV-дронах у масовій їх кількості. Апгрейду піддаються різні модифікації дронів, наприклад, на деякі FPV встановлюються VTX-модулі, що використовують нестандартні частоти.
Дрони “навчилися” обходити і глушіння GPS. Коли можливість орієнтуватися у просторі за допомогою навігації відсутня безпілотники можуть перейти на INS – інерційну навігацію. Вона об’єднує в собі функції внутрішнього компасу та гіроскопу і дозволяє БПЛА продовжувати шлях “наосліп”, продовжуюи рухатися за раніше визначеним і запам’ятованим маршрутом. Міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим було опубліковане відео, на якому видно, як дрон продовжує свій шлях після втрати навігаційного сигналу.
Ще один технічний винахід, що допомагає обійти перешкоди, створювані РЕБ – використання новітнього цифрового відео замість застарілого аналогового. Проблема сучасних DJI – передача одного щільного сигналу, який є чудовою мішенню для РЕБ. Використання замість нього більш надійної “цифри” дозволяє отримати ефективну роботу навіть при високих шумах.
FPV-дрони з автономною навігацією, професійні оператори, які пройшли навчання не просто в теоретичних школах, а з використанням реалістичних симуляторів та реальних польотів, використання нестандартних частот – все це вже не майбутнє, а бойова реальність, яка допомагає обходити системи захисту та ефективно застосовувати дрони як у тилу ворога, так і в зоні бойових дій. Робота розробників в напрямку збільшення автономності дронів та їхньої нечутливості до РЕБ триває. Вже зараз в небі літають новітні апарати, що стали потужною відповіддю на посилення радіоелектронного захисту.
Оптичне наведення як відповідь на РЕБ
В пошуках незалежності дрону від сигналу українські розробники ще в 2023 році запропонували системи донаведення дронів, стійкі до РЕБ. Настає час оптичного донаведення та дронів на оптоволокні.
Як оптичні системи дозволяють зберігати точність при глушінні
“Мозок” оптичного наведення – алгоритми машинного зору, що дозволяють “бачити” за допомогою камери, аналізувати отриману картинку та передавати її оператору. Це стало можливим завдяки об’єднанню технологій комп’ютерного зору, тепловізора, штучного інтелекту. “Пташки” з системами донаведення вже літають в українсько-російському просторі і виконують завдання у різних умовах, в тому числі – під впливом РЕБ.
В повітрі, насиченому ворожими перешкодами, дрон з донаведенням має більше шансів досягти цілі і уникнути перехоплення. І це – не тільки в теорії. Так само, українські FPV з системами автоматичного оптичного донаведення виконують розвідувальні та бойові місії як на території бойових дій, так і в тилу ворога.
Про те, як працює система донаведення дронів VGI-9, дивіться на нашому каналі:
Ризики й переваги системи оптичного донаведення
Чи можна назвати системи оптичного донаведення ідеальним порятунком для перемоги над дією РЕБ? Як і будь-яка технологія ці системи не всесильні. Розглянемо детально, якими перевагами та ризиками супроводжується застосування сучасних дронів з донаведенням на фронті.
Що круто в системах оптичного донаведення?
Це ті факти, які роблять системи донаведення must have для військових. Оптична система працює автономно: навіть в умовах потужного глушіння камера продовжує працювати, дрон – летіти до цілі. При цьому він не світиться в ворожому ефірі – його не чутно і не видно. Він тихо і точно виконує свою місію, при цьому – розуміючи, яке саме завдання перед ним поставлене. Він не просто летить за координатами, він прямує до цілі, навіть якщо вона рухається, змінює локацію.
Що потребує доопрацювання?
Навіть враховуючи всі принади не варто підносити дрони з донаведенням у ранг всесильних технічних засобів. Незважаючи на велику кількість переваг ці дрони теж “гинуть” при виконанні завдань і ось чому.
Камера не ідеальна. Навіть кращі візуальні пристрої можуть збоїти при поганих погодних умовах або при різких світлових контрастах. Якщо камера “не бачить”, дрон не летить.
Комп’ютерний мозок – це круто. Але дрон не спроможний поки що мислити так, як людина. Якісне маскування об’єктів-цілей може збити БПЛА з мети. Алгоритм може втратити ціль, якщо вона сильно змінила свій вигляд або було прихована.
Робота над розробкою систем донаведення потребує чимало ресурсів і це – не просто камера та програмне забезпечення. Потрібне навчання, тестування, нормальний софт. Як у майстерні, так і на фронті – з FPV з донаведенням працюють люди. І для керування сучасними БПЛА недостатньо розуміння лише конструктивних особливостей безпілотника. Потрібні хоча б базові знання IT.
FPV-дрони з донаведенням не є панацеєю для вирішення всіх бойових задач. Але в комплексі з ручним керуванням та отриманим операторами в реальних умовах досвідом ці “пташки” можуть стати одним з рішень, що спроможні подолати зону тиші, створену РЕБ.
Дрони “на мотузці”: оптоволокно VS РЕБ
Ще одним з дієвих інструментів протидії РЕБ стали FPV-дрони з управлінням через оптоволоконний кабель. Звичайне оптоволокно, довгий кабель на котушці, сигнали, що передаються саме по ньому – це дійсно порятунок від глушіння. РЕБ немає з чим працювати – “ в повітрі” більше немає сигналів зв’язку, отже, їх не можна заглушити. Електронна боротьба неможлива – РЕБ не може працювати на знешкодження дроту, це не радіозв’язок. Дрон не видно в ефірі, він продовжує летіти, як і звичайні FPV, але вся комунікація між безпілотником і оператором здійснюються “по ниточці” – міцному кабелю з оптоволокна. Що це дає? Чимало переваг:
- 100%-вий захист від РЕБ, на кабель не можна вплинути засобами радіоелектронної боротьби. Доки дріт цілий – будуть і відео, і керування.
- Оператор знаходиться в безпеці, не створюючи шуму та випромінювання, які могли б позначити його локацію.
- Дрони з оптоволокном невидимі для РЕБ, не розпізнаються сканерами та детекторами, вони є дієвим варіантом для проведення точкових атак або розвідування в глухих зонах.
Але й оптоволоконні дрони не є бездоганними. По-перше – їх радіус дії обмежений довжиною кабеля. Використання довгого дроту тягне за собою збільшення вартості апарату, підвищення складнощів в використанні, збільшення ваги (що дорівнює зменшенню мобільності пристрою).
Про перспективи та виклики використання дроні на потоволокні на фронті, читайте в нашому матеріалі: Дрони на оптоволокні: нове слово у війні?
Наявність кабелю змушує оператора чітко розраховувати траекторію польоту безпілотника. “Мотузка” не дасть йому подолати деякі фізичні перешкоди, вона може зачепитися за гілки чи елементи споруд, техніки. До того ж кабель (навіть надтонкий) стає обтяженням для дрону та зменшити його мобільність, скоротивши швидкість як розгону, так і самого польоту.
Майбутнє протидії: хто переможе — сигнал чи штучний інтелект?
Війна в Україні – це не лише бої дрон проти дрону. До цього протистояння активно підключається третій гравець – протидронові технології РЕБ, що може зупинити, засліпити, оглушити навіть “найрозумніші” пристрої.
РЕБ працюють у всіх напрямках – глушать зв’язок, перебивають передачу відео, порушують навігацію. Вони залишають прості дрони безпорадними. Рішенням може стати дрон, який буде працювати зовсім без сигналу, повністю автономно.
ШІ дає гнучкість, самостійність, зменшення рівня вразливості. Ймовірно, вже скоро у повітрі літатимуть дрони, яким для роботи потрібно лише отримати завдання (визначений тип цілі та зону пошуку). Все інше вони зроблять самостійно. В тому числі – обійдуть перешкоди, створені РЕБ, та повернуться цілими на базу.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
