Що таке рій дронів і як він працює?
Рій дронів — це не просто велика кількість безпілотників у повітрі. Ключова його ознака — децентралізована взаємодія між апаратами. Кожен дрон у рої діє на основі єдиного алгоритму, що дозволяє йому орієнтуватися в просторі, обмінюватися даними з «сусідами» та ухвалювати рішення в реальному часі. Завдяки цьому рій здатен діяти як єдиний «організм», навіть якщо окремі апарати будуть знищені чи втратять зв’язок.
Принцип роботи рою наслідує поведінку природних систем — зграї птахів чи рою бджіл, де узгодженість виникає не завдяки центральному керуванню, а завдяки локальним правилам взаємодії.
Чим відрізняється ройове управління від групового:
- Групове передбачає централізоване керування або виконання наперед визначеного сценарію (як у шоу дронів). У такій схемі кожен апарат є виконавцем і не здатен адаптуватися самостійно.
- Ройове базується на автономності: дрони самі ухвалюють рішення, реагують на зміни середовища й координуються між собою.
Саме децентралізація робить рій більш стійким до радіоелектронної боротьби, адже він не залежить від одного каналу зв’язку чи «матки-дрона». Навіть невелика кількість апаратів може бути роєм, якщо вони здатні колективно адаптуватися та діяти як єдина система.
У складі рою можуть бути дрони різного призначення, зокрема розвідувальні, ударні, ретранслятори, дрони РЕБ.
Ключову роль у роботі рою відіграють алгоритми штучного інтелекту. Вони відповідають за розподіл завдань між апаратами, уникнення зіткнень, оптимізацію маршруту та адаптацію до змін обстановки. Якщо під час операції виявляється нова ціль або змінюється ситуація на полі бою, рій може автоматично перебудувати план дій без втручання оператора.
У перспективі такі системи зможуть діяти повністю автономно: отримувати завдання у вигляді загальної мети, а потім самостійно планувати маршрут, визначати пріоритети й виконувати місію.
Розробка роїв дронів в Україні
Україна активно працює над створенням технологій ройового управління безпілотниками і розглядає це як один із ключових напрямів розвитку війни. Про це ще в лютому 2025 року заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і анонсував застосування «роїв дронів». За його словами, вона має запрацювати вже цього року.
Одним із прикладів у цій сфері є стартап Swarmer, який створює систему Styx. Вона здатна об’єднати у рій десятки дронів, як літальних, так і наземних. У перспективі система зможе керувати сотнею апаратів одночасно. Це завдання, з яким людина фізично впоратися не здатна. За словами генерального директора Сергія Купрієнка, експериментальна версія вже випробувана на полі бою. Наразі вона може з’єднати в рій 10–15 дронів одного типу. Для безпеки пілотів система обладнана «червоною кнопкою» екстреного повернення апаратів.
Команда Swarmer за роботою. Джерело фото: AIN.
Представники компанії зазначають, що Styx призначена для розвідки, ударних операцій та роботи в умовах радіоелектронної боротьби.
Також у розробці ройових систем беруть участь й інші українські виробники. Восени 2024 року кластер Brave1 спільно з Міноборони, Мінцифрою, Генштабом і Нацгвардією провели демонстраційні випробування нових українських розробок – роїв дронів та керованих боєприпасів. Участь у них взяли 17 команд виробників. 7 із них представили свої напрацювання технології рою дронів, 10 – керованих боєприпасів. Ці рішення були на різних стадіях готовності та показували різні підходи до вирішення задач.
Можна сказати, що елементи штучного інтелекту вже впроваджені у бойові БпЛА. З весни 2024 року на фронт надходять FPV-дрони з системою машинного зору, що допомагає обходити російські системи РЕБ та збільшує точність ураження технчіки та живої сили супротивника.
Прикладом розробки, що використовує технологію машинного зору, є система донаведення дронів на ціль VGI-9. Оператор дрона після візуального виявлення цілі може здійснити її захоплення в приціл системи донаведення та дати команду на ураження — дрон продовжить рух до цілі без подальшого втручання оператора, залишаючи системи РЕБ неефективними.
Також, модуль донаведення VGI-9 дозволяє операторам дронів долати зони активної дії РЕБ, переводячи дрон у так званий режим “круїз-контроль”, коли він після відповідної команди продовжує політ на заданій висоті, зі швидкістю та у визначеному напрямку, заданому оператором.
Системи донаведення є альтернативою оптоволоконній технології, яка застосовувалася для управління дронами з метою подолання зон дії РЕБ.
Як працює система донаведення VGI-9 — дивіться в нашом відео:
Показовим прикладом, який у медіа часто згадують у контексті ройових технологій, стала операція СБУ «Павутина», реалізована 1 червня 2025 року. В результаті операції пошкодження отримали понад 40 літаків, включаючи стратегічні Ту-95, бомбардувальники Ту-22М3 та 2 літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50. За оцінками, збитки склали близько $7 млрд. Українська спецслужба заявила про використання «сучасної технології управління БпЛА», яка поєднувала алгоритми штучного інтелекту та ручне керування. Дрони запускалися з контейнерів одночасно й діяли з елементами автономності, що дозволяло їм орієнтуватися у просторі та вражати цілі навіть у разі втрати сигналу.
Водночас експерти наголошують: попри масштабність операції, поки немає підтверджень, що «Павутину» можна вважати прикладом повноцінного рою дронів у технічному сенсі.
Які переваги те недоліки застосування роїв дронів?
Сучасне поле бою супроводжується активним застосуванням засобів радіоелектронної боротьби. Канали зв’язку, супутникова навігація та інші елементи зовнішнього управління легко пригнічуються. Обстановка на полі бою змінюється стрімко й непередбачувано.
У таких умовах групове управління дронами має обмеження – вразливість до втрати контролю, точності та стабільності зв’язку. Ройове управління виглядає перспективнішим, адже забезпечує більшу гнучкість, стійкість до РЕБ і автономність. Для ройових систем зв’язок не є критично необхідним, а виконує допоміжну функцію.
Експерти застерігають про складнощі впровадження технології роїння дронів. Перш за все йдеться про те, що синхронізація дій рою під дією потужних РЕБ-систем може бути проблематичною.
Про дрони на оптоволокні та їх здатність протистояти системам РЕБ — читайте в матеріалі на нашому сайті.
До інших недоліків і викликів належать:
- Обмежені сценарії застосування. Окрім масованих атак на розподілені цілі або прориву протиповітряної оборони, інші сценарії використання роїв ще недостатньо опрацьовані;
- Нестабільність у складному бойовому середовищі. Алгоритми автономної поведінки можуть давати збої під час хаотичних умов бою або при взаємодії з непередбачуваними факторами;
- Високі вимоги до штучного інтелекту. ШІ має не лише розпізнавати потенційні цілі, а й класифікувати їх у системі координат «свій–чужий» та визначати пріоритети для атаки. Саме це сьогодні є ключовою складністю у реалізації автономних роїв дронів;
- Логістичні та організаційні виклики. Хоча для виконання завдання дрону потрібна лише одна людина, обслуговування рою вимагає присутності наземної команди. Необхідно скоротити час перебування людей на відкритій місцевості та забезпечити готовність дронів до запуску відразу після розгортання, без тривалої підготовки.
Міжнародний досвід використання роїв дронів
Технологія роїв безпілотних літальних апаратів стала однією з найбільш перспективних у сучасних військових розробках. Лідерами у цій сфері є Сполучені Штати, Китай, Ізраїль, Туреччина та Іран. Вони активно інвестують у створення систем, які поєднують штучний інтелект, машинне навчання (ML) та передові комунікаційні технології, щоб забезпечити автономність, координацію і стійкість дронів у бойових умовах.
Сполучені Штати
Пентагон через Агентство перспективних оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) реалізує масштабну програму Replicator, яка мала на меті до 2025 року розгорнути тисячі недорогих автономних дронів, здатних діяти у злагодженому рої. Лише на 2024 фінансовий рік на ці цілі було виділено понад $500 млн.
Китай
Китайська сторона представила у листопаді 2024 року на авіасалоні в Чжухай масштабний проєкт — дрон «материнський корабель» Jiu Tian. Це 10-тонний безпілотник із модульним відсіком корисного навантаження. Дрон-матка може розгортати рої менших дронів зі швидкістю до 900 км/год і дальністю до 2000 км.
Європа
Європейські країни розвивають власні проєкти у сфері роїння БаЛА, зокрема:.
Німеччина впроваджує програму KITU 2, що почалась в липні 2023 року. Вона поєднує ШІ та поведінку рою для керування декількома БпЛ , що здатні діяти в середовищі без GPS.
Велика Британія у рамках Progeny Maritime Research Framework уклала контракт з компаніями SeeByte і Blue Bear для розробки безпечної архітектури співпраці автономних систем на морі, суші і в повітрі.
Використання тактики роїв дронів росією
На відміну від масованих атак іранськими Shahed, які часто називають «роями», реальні експерименти росії зі справжніми ройовими технологіями лише починають набирати обертів. У лютому 2025 року поблизу Сум уперше були зафіксовані нові російські БпЛА з елементами штучного інтелекту, які в травні спостерігалися вже в групах від двох до шести апаратів.
За даними українського фахівця та консультанта в галузі військових радіотехнологій Сергія «Флеша» Бескрестнова, дрони обладнані модулями JETSON для розпізнавання зображень, лазерними далекомірами та системами навігації, що дозволяє їм частково координувати дії в польоті й ухилятися від атак українських FPV. У травні було зафіксовано удар семи таких дронів по селу Великий Бурлук на Харківщині — один із перших випадків застосування ройового підходу з реальним ураженням цілей. Водночас залишається невідомим, наскільки ці атаки були контрольованими, адже штучний інтелект міг помилятися при виборі об’єктів.
Якими є основі виклики використання технології штучного інтелекту сьогодні — читайте в нашому матеріалі про розумні дрони та роль штучного інтелекту та машинного зору на фронті.
Паралельно російська компанія Veter працює над створенням рою FPV-дронів, які контролюватимуться з однієї станції, але літатимуть автономно запрограмованими місіями.
Таким чином, Росія перебуває на етапі випробувань і обмеженого використання ройових систем. Попри поодинокі успіхи, повноцінного розгортання технології на полі бою поки не відбулося.
Чого очікувати від роїв дронів у майбутньому?
Рої дронів із концепції наукової фантастики поступово перетворюються на реальний інструмент сучасної війни. Україна вже робить свої кроки у цьому напрямку — від впровадження елементів штучного інтелекту у бойові БпЛА до масштабних операцій, що демонструють можливості масового застосування безпілотників. Світові лідери активно інвестують у розвиток ройових систем, і ця технологія стає одним із ключових напрямів майбутніх бойових дій.
Чи стануть рої дронів звичним елементом на полі бою найближчим часом? Це залежить від темпів технічного прогресу, здатності військових інтегрувати нові тактики та подолати виклики, пов’язані з електронною боротьбою й логістикою. Однак вже зараз зрозуміло: той, хто першим навчиться ефективно керувати роями, отримає відчутну перевагу у війні майбутнього.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
