Дрони на оптоволокні: нове слово у війні?

Що і для чого: комплектація та призначення

Дрони на оптоволокні — це новий напрям розвитку безпілотних технологій у сучасній війні в Україні, що дозволяє керувати дроном через оптоволоконний кабель замість традиційного радіосигналу. Ось ключові компоненти, що потрібні для реалізації такої технології:

3. Відеосистема:

• FPV-камера — звичайна цифрова камера (DJI, Caddx, Foxeer).
• Відеоенкодер — перетворює сигнал із камери для передачі по оптоволоконному кабелю.
• Система обробки відеосигналу — приймає та декодує сигнал на операторській станції.

4. Живлення:

• Стандартний акумулятор для дронів.

Такий тип дронів має свої переваги та обмеження, але він поступово набуває популярності, особливо в умовах, де важлива стійкість зв’язку та безпека передачі даних.

Історія та розвиток технології

Технологія дронів на оптоволокні почала розвиватися ще в 90-х роках, коли військові та науковці шукали способи керувати безпілотниками без ризику радіоперехоплення. Першими її активно застосували армійські підрозділи для розвідки в умовах високої активності РЕБ, оскільки оптоволоконний зв’язок унеможливлює глушіння сигналу та забезпечує стабільну передачу даних.

Згодом технологія поширилася на цивільні сфери, зокрема, для роботи в екстремальних умовах — дослідження підводних глибин, інспекції ядерних об’єктів, контроль небезпечних зон на хімічних підприємствах. Завдяки розвитку оптоволоконних кабелів та вдосконаленню систем обробки даних, сучасні дрони на оптоволокні мають вищу маневреність, більший радіус дії та здатність працювати в найскладніших середовищах. Сьогодні ця технологія активно інтегрується у військову та індустріальну сфери, стаючи незамінним інструментом для виконання спеціалізованих завдань.

Технічні характеристики та переваги

Дрони на оптоволокні мають низку ключових переваг перед бездротовими моделями, головна з яких — повна стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, адже дрон не випромінює сигнал, який можна заглушити чи перехопити. Це робить дрони ідеальними для розвідки та спеціальних операцій у зонах активного РЕБ.

Максимальна дальність їхнього застосування залежить від довжини дроту, що зазвичай варіюється від кількох сотень метрів до десятків кілометрів. Завдяки такому зв’язку дрони можуть працювати у складних умовах — під водою, у тунелях чи закритих приміщеннях.

Ще одна важлива перевага — завдяки швидкості світла в оптоволокні, відео та інші дані передаються в режимі реального часу без затримки, що забезпечує оператору чітку картинку та миттєвий контроль над дроном. Це робить технологію надзвичайно ефективною не лише у військовій сфері, а й у промисловості, наукових дослідженнях та рятувальних операціях.

Обмеження та ризики

Росія за короткі терміни налаштувала серійне виробництво дронів на оптоволокні та активно застосовує цю технологію на полі бою, атакуючи українську техніку й піхоту. Вітчизняні інженери фактично одночасно із ворогом розробили цю технологію, втім процес її реалізації в Україні виявився довшим і складнішим. Зокрема, швидку доставку нової зброї на фронт загальмували тестування FPV-дронів із оптоволокном, кодифікація та сертифікація відповідно до міжнародних стандартів. Оскільки технологія нова, механізмів випробування та сертифікації цього продукту держава досі не мала. Втім, без кодифікації виробники не отримають державних замовлень, фінансування та не зможуть масштабувати виготовлення дронів з оптоволокном.

Попри це українські розробники активно працюють над відточенням нової технології, диверсифікації ризиків, аби знизити залежність від китайських комплектуючих і уникнути диверсій, та налагодженням серійного виробництва.

Про те, наскільки залежною є Україна у виробництві FPV-дронів від постачання комплектуючих із Китаю, читайте в нашому матеріал про FVP-дрони та міфи, що побудують довкола них.

Разом зі значними перевагами дрони на оптоволокні мають і певні обмеження. Ключові недоліки – прив’язаність до кабелю, що обмежує дальність їхнього застосування та погіршення маневреності в складних умовах, оскільки дріт може зачепитись за перешкоди та ускладнювати рух. Крім того, його можна фізично пошкодити. Якщо оптоволоконний кабель порветься, дрон може миттєво втратити зв’язок з оператором, стати некерованим і впасти. Щоб цього уникнути, виробники додають два способи керування — через оптоволокно та стандартний, утім він працюватиме лише в тому випадку, якщо дрон не під дією РЕБ. Виробництво таких дронів значно дорожче за традиційні FPV-моделі.

Відчутним недоліком для військових є те, що внаслідок оснащення дрона котушкою з оптоволокном необхідно зменшувати вагу БЧ (бойової частини). 

Керування такими дронами потребує більш ретельної підготовки, ніж звичайними бездротовими моделями, оскільки оператор має підібрати правильну швидкість, аби дріт розмотувався рівномірно та маневрувати плавно й обережно, аби дріт на зачепився за перешкоди. Однак сучасні технології дозволяють частково компенсувати ці фактори завдяки автоматичним стабілізаційним системам.

Альтернативи та комбіновані технології

Оптоволокно — не єдина технологія, що забезпечує точне керування дронами та є стійкою до радіоелектронної боротьби. Альтернативою можуть бути сучасні системи донаведення на основі інерційних датчиків та алгоритмів машинного зору, що дозволяють дрону автономно утримувати курс навіть за відсутності зв’язку з оператором.

“Система донаведення VGI-9 може стати альтернативною або підсилюючою технологією оптоволокну. Оператор FPV-дрона із системою донаведення може легко перелетіти довгу дистанцію захищену РЕБом завдяки функції круїз-контролю, проте потрібно чітко розуміти та володіти алгоритмом застосування цієї опції”, — розповідає технічний директор компанії VGI-9.

Щодо цінової політики він зазначає, що оптоволокно — це досить дорого, крім того, оскільки технологія нова, на ринку є ще багато “сирих”, не дуже якісних рішень. 

Більше про перспективи систем донаведення дронів, читайте в інтерв’ю з технічним директором компанії VGI-9.

“Наша система донаведення має значно нижчу ціну, налагоджений процес виготовлення та вже перевірена військовими на полі бою”, — додає технічний директор компанії VGI-9.

Нові можливості відкриває також комбінація оптоволокна та системи донаведення. Таке поєднання дає змогу використовувати всі переваги дротового керування, забезпечуючи при цьому автономну роботу дрона в разі обриву кабелю або в складних умовах. Це особливо корисно для військових операцій або розвідувальних місій, де важлива стабільність зв’язку. 

Крім того, таке поєднання дозволяє підвищити відсоток влучання по нерухомим і рухомим цілям малодосвідченими операторами. Адже долетіти до цілі, що захищена РЕБ — це половина справи, необхідно чітко влучити в неї, аби всі маніпуляції були недаремні. 

Виробництво та економічні аспекти

В Україні поки що немає масового виробництва дронів на оптоволокні, проте окремі компанії та інженерні групи ведуть розробки та випробування таких систем. Основна складність – інтеграція оптоволоконного зв’язку в конструкцію дрона, збереження його маневреності та забезпечення довговічності кабелю.

Оптоволокно для таких дронів здебільшого імпортується з Європи, США та Азії. Досить поширеною проблемою є брак продукції, що завозиться із Китаю. І складність полягає в тому, що дефекти непомітні під час візуального огляду та перевірки, а можуть бути виявлені вже на полі бою. Водночас українські компанії досліджують можливість локального виробництва або адаптації існуючих рішень під військові потреби, зокрема з урахуванням вимог стійкості до фізичних ушкоджень.

Дрон на оптоволокні дорожчий за стандартний FPV-дрон через складнішу систему управління, необхідність спеціального кабелю та більш високу точність виробництва. Остаточна вартість залежить від матеріалів і довжини волокна.

В Україні виготовляють і тестують прототипи дронів на оптоволокні. Деякі з компаній співпрацюють із військовими та волонтерськими організаціями, щоб адаптувати технологію для бойових умов і знайти оптимальний баланс між ціною, надійністю та ефективністю. 

Також на масштабування виробництва впливає наявність державних замовлень і фінансування. До сьогодні держава не замовляла дрони на оптоволокні в українських виробників через відсутність кодифікації продукції, про що ми зазначали раніше. Проте наразі деякі компанії вже мають контракти на великі партії, втім фінансування досі недостатньо, аби поставити виробництво на потік. 

Поговоримо про вартість технології. Ціна на FPV-дрони без оптоволокна стартує приблизно від    14 000 грн. 

Оптоволоконна котушка (10 км) раніше коштувала до 2 500 доларів, але завдяки збільшенню виробництва ціна знизилася до приблизно 150 доларів. Вартість медіаконвертера становить близько 25-30 доларів. ​

При додаванні оптоволоконної котушки та медіаконвертера до стандартного FPV-дрона, загальна вартість продукту може становити від 40 000 до 70 000 грн.

Наприклад комплект FPV-дрона на 13 дюймів з оптоволокном FiberX REAPER Антиреб коштує 71 900 гривень. ​А от комплект FPV-дрона Хрущ 13″ з оптоволокном на 10 км коштує 40 500 грн гривень. ​

Таким чином, впровадження оптоволоконної технології збільшує вартість FPV-дрона в середньому на 12 000-30 000 гривень. Однак, з урахуванням зниження цін на компоненти, ця різниця стає менш відчутною, роблячи такі дрони більш доступними для широкого використання.

Використання в сучасній війні

Оскільки дрони на оптоволокні не залежать від радіосигналу, наразі єдиним методом протидії їм є лише фізичне знищення — зенітні установки, стрілецька зброя, сітка, а також використання лазерних систем та дронів-перехоплювачів, здатних обрізати або пошкоджувати оптоволоконний кабель.

Вперше такі дрони почали атакувати українську бронетехніку на початку осені 2024 року. А масштабне використання у бойових умовах було зафіксовано під Курськом, коли російська армія прорвала український рубіж оборони. Ворог здійснив точні удари по ключових об’єктах, незважаючи на потужну систему РЕБ. Це продемонструвало ефективність технології та стало поштовхом для її подальшого розвитку та інтеграції у військові стратегії.

Масове застосування дронів на оптоволокні може значно змінити тактику ведення бойових дій, особливо в умовах активного використання засобів РЕБ. Вони забезпечують надійний канал зв’язку, унеможливлюючи перехоплення управління чи глушіння. Це відкриває можливості для точкових ударів, ведення розвідки та координації атак у складних умовах, де бездротові дрони втрачають ефективність.

Де та як навчати пілотуванні FPV-дронами? Читайте в матеріалі про те, як обрати школу або курси пілотів FPV.

У мережі є чимало відео, на яких можна побачити, як ворожі дрони з оптоволокном залітають у будівлі, автомобілі та атакують людей навіть із землі, оскільки не прив’язані до радіогоризонту, тому можуть літати на висоті 2-3 метри.

Командир 414 окремої бригади БПЛА Роберт Бровді (позивний “Мадяр”) зазначає, що дрони на оптоволокні є ефективним засобом для зупинення російських штурмів: 

“Коли противник планує механізований штурм, виходить 5-10 одиниць техніки, які оснащені РЕБом, плюс включається смугою РЕБ, щоб подавити усі сигнали, покласти все управління, щоб не допустити атаку нашими дронами по рухомій колоні…В таких умовах дрони на оптоволокні працюють бездоганно, звичайні дрони відкладаються“. 

Зокрема, він говорить, що для того, аби зупинити штурм треба мати на кожній позиції 10-20 дронів на оптоволокні, щоб реанімаційно застосувати їх і унеможливити подальше просування. Відтак, командир відзначає, що однієї тисячі оптоволоконних БПЛА підрозділу вистачає орієнтовно на місяць. 

Що далі? 

Сьогодні українські військові працюють над адаптацією дронів на оптоволокні до ведення бойових операцій, особливо в умовах інтенсивного застосування засобів РЕБ з боку противника. Такі дрони використовуються для розвідки, наведення артилерії, коригування ударів та точкових атак на ворожі об’єкти, забезпечуючи стабільний зв’язок навіть у зонах, де класичні FPV-дрони зазнають перешкод.

Неможливість їх глушіння чи перехоплення керування дозволяє операторам діяти без ризику втрати контролю над апаратом. Це особливо важливо під час ударів по стратегічних цілях, таких як командні пункти, склади боєприпасів або засоби протиповітряної оборони.

Окрім безпосереднього бойового застосування, українські інженери та військові експерти продовжують удосконалювати цю технологію, розробляючи нові варіанти дронів із покращеними характеристиками. Вони тестують різні матеріали для оптоволокна, створюють нові системи керування та шукають оптимальні способи збільшення дальності дронів без втрати їхньої ефективності.

Зокрема, понад 15 розробників наразі тестують свої БПЛА на оптоволокні на полігоні, організованому кластером Brave1. Варто відзначити, що українські компанії демонструють розробки зі збільшеною дальністю дії – понад 20 км. Окрім того, тестують наземні роботизовані комплекси на оптоволокні.

З огляду на швидку еволюцію безпілотних технологій, Україна вже зараз демонструє передові рішення, що можуть змінити баланс сил на полі бою та стати ключовою складовою у військовій стратегії майбутнього. Вирішальне слово в цьому питанні залишається за наявністю потрібних ресурсів для вдосконалення та масштабного втілення цієї технології у військові операції.

---

Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:

✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.

📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok