Українські виробники та ЗСУ заходили в осінь вже з доволі чітким бекграундом – готовністю до масових закупівель, із запущеним держвиробництвом FPV-дронів і очікуванням нових технологічних рішень. Розглянемо детально ключові моменти в сфері БПЛА для України цієї осені.
FPV‑дрон 59 ОШБр збив російський гелікоптер Мі‑8
Як повідомляє “Мілітарний”, 29 вересня 2025 року пілоти 59-ї окремої штурмової бригади Сил безпілотних систем з допомогою FPV-дрона збили російський гелікоптер Мі-8, який намагався пролітати на малій висоті поблизу фронту.
Ми б, звісно, хотіли почати з якихось приємніших новин — але, з іншого боку, що може бути приємнішим за новину про мінус один ворожий гелікоптер? Так, цей епізод навряд чи є вирішальним у масштабах всієї війни, зате він одразу поєднує приємне з корисним: це ефективно, економічно й ще раз закріплює очевидний факт — саме дрони, їхня кількість та якість, дедалі більше визначають хід сучасних бойових дій. Як дрони змінили застосування артилерії – читайте у ще одній нашій статті.
Збиття гелікоптера – один із яскравих прикладів того, як відносно недорогі, легкі та швидкі для розгортання FPV-дрони стають не просто допоміжним, а повноцінним ударним засобом, здатним нейтралізувати повітряні цілі. Цей факт змінює співвідношення сили на полі бою: гелікоптер за мільйони доларів – проти дрона, вартість якого значно менше. Для України це означає, що інвестиції у FPV-дрони окупаються з надлишком, а виробництво й розвиток ударних безпілотників – це не тренд, а один з реальних напрямків, який безпосередньо може вплинути на подальший хід війни.
В Україні розробили серійний 18‑дюймовий FPV‑дрон
В листопаді 2025 компанія Ptashka Drones представила перший в Україні серійний 18-дюймовий FPV-дрон, оптимізований для військового застосування. Це БПЛА з підвищеною вантажопідйомністю, здатний нести більш потужні боєприпаси. Нова “Пташка” відрізняється також збільшеною дальністю польоту та радіусом дії, що стало можливим завдяки більшій батареї та можливості використання оптоволоконної котушки.
І це – важливий сигнал: українські виробники вже не обмежуються “класичними” FPV-моделями, вони рухаються до покращеної універсальності та гнучкості бойових БПЛА. 18-дюймові дрони демонструють більшу ефективність в роботі проти укріплень, техніки або важких цілей. Їх розвиток дозволить розширити спектр виконуваних безпілотниками завдань.
Військові отримали перші 100 тисяч FPV‑дронів через DOT‑Chain Defence
За даними Міністерства оборони України, ЗСУ отримали перші 100 тисяч FPV-дронів через нову цифрову платформу закупівель DOT‑Chain Defence – маркетплейс, де підрозділи можуть самі обирати моделі відповідно до своїх потреб.

Джерело фото: https://mod.gov.ua/
DOT-Chain Defence працює за принципом цифрового маркетплейсу: верифіковані виробники розміщують свої дрони на платформі з технічними характеристиками, а військові підрозділи безпосередньо обирають необхідні моделі – ударні, розвідувальні, з потрібною дальністю чи специфічними параметрами. Після вибору замовлення проходить через централізовану систему фінансування та контролю, що дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити постачання й забезпечити прозорість закупівель. Таким чином рішення про те, який саме дрон потрібен на фронті, ухвалюється не “згори”, а безпосередньо тими, хто його використовує.
Масштабне розширення DOT‑Chain Defence: контракти та збільшення фінансування
Разом з поставками 100 тисяч дронів, Міністерство оборони виділило додаткові мільярди гривень для закупівлі через DOT-Chain Defence і розширення доступу – вже 180 бригад (йдеться про ЗСУ та інші підрозділи) зможуть користуватися системою.
Модель централізованого, але гнучкого забезпечення військових стала базовою. Масштабні контракти стимулюють виробників, зменшують навантаження на логістику, скорочують час доставки. Для ВПК – це стабільний попит, ресурс для модернізації виробництва і гарантія, що інвестиції в інновації будуть окупатися. Для армії – гарантовані постачання та оперативність, необхідні у умовах війни.
Україна та Велика Британія розгорнуть масове виробництво дронів‑перехоплювачів Octopus
У листопаді 2025 року стало відомо, що Україна і Велика Британія підписали ліцензійну угоду щодо виробництва українських дронів-перехоплювачів Octopus. Це безпілотники, призначені для боротьби з ворожими Шахедами. Виробництво вже розпочали, перші лінії передали трьом виробникам, ще 11 компаній готують запуск.
І це свідчить, що українські технології виходять на міжнародний рівень, їхні масштаби збільшуються не лише для внутрішнього споживання, а й для виробництва за кордоном. Масове виготовлення Octopus у країні НАТО – додатковий аргумент проти ударів Шахедів: якщо продукція доступна у великій кількості, можна ефективно захищати небо. Для України Octopus – не просто про посилення ППО, а серйозний імпульс для розвитку оборонної промисловості, експортного потенціалу та залучення партнерів. Не менш важливо для нас – Octopus може стати прикладом для інших виробників в Європі та США.
Дрон-перехоплювач «Генерал Черешня AIR»: рекордні результати у жовтні
За повідомленням команди generalcherry.fpv, у жовтні флагманський дрон-перехоплювач “Генерал Черешня AIR” досяг рекордного показника – 548 уражених повітряних цілей лише за один місяць. За цим показником апарат утримує перше місце серед дронів-перехоплювачів, що застосовуються проти ворожих безпілотників. Йдеться насамперед про знищення розвідувальних та ударних БПЛА противника, які загрожують як прифронтовим районам, так і тиловій інфраструктурі.
Для “Генерала Черешні AIR” такі цифри – наслідок стабільної роботи, вдалої конструкції та постійних доопрацювань під реальні умови війни. Дрон показує, що може масово й результативно перехоплювати ворожі БПЛА, знімаючи навантаження з інших засобів ППО. Фактично йдеться про робочий інструмент, який вже довів свою ефективність не в теорії, а на практиці – щоденною бойовою роботою.
Дрони на мільярди: оцінка українського виробника зросла утричі
За даними Delo.ua з посиланням на Вloomberg, один із українських виробників безпілотників для Збройних сил України за останній період потроїв свою ринкову оцінку – до приблизно $3,5 млрд. Таке зростання напряму пов’язане з різким підвищенням попиту на бойові та спеціалізовані дрони, а також масштабуванням серійного виробництва для потреб фронту.
Оцінка у $3,5 млрд виглядає вкрай суттєвою навіть у глобальному контексті оборонної індустрії. Для порівняння, багато спеціалізованих дронових компаній у Європі та США зосереджені у діапазоні від сотень мільйонів до кількох мільярдів доларів, а подібні цифри зазвичай мають виробники з уже налагодженим серійним виробництвом і великими військовими контрактами. В українських реаліях така оцінка є винятковою та свідчить про те, що компанія фактично вийшла в лігу найбільш капіталізованих гравців оборонного сектору країни.
Sting проти Shahed: понад 200 збитих дронів і перехід у серію
Згідно з публічною інформацією, оприлюдненою в галузевих та волонтерських джерелах, українські дрони-перехоплювачі Sting, розроблені “Дикими Шершнями”, протягом року бойових випробувань і застосування продемонстрували надзвичайно високі результати. За даними підрозділу, перехоплювачі Sting вже знищили понад 200 ударних дронів типу Шахед. Дрони активно застосовувалися на різних напрямках фронту, а також у прифронтових районах для прикриття критичної інфраструктури та військових об’єктів. Восени 2025 року виробник оголосив про початок нарощування серійного випуску – планується виробництво десятків комплексів Sting щомісяця для потреб ЗСУ.

Джерело фото: dev.ua
По-перше, мова йде про фактичне формування ешелону ППО малої дальності на базі дронів, який є значно дешевшим і гнучкішим за класичні засоби протиповітряної оборони. По-друге, підтверджена бойова статистика – понад 200 збитих ударних БПЛА – перетворює Sting з експериментального рішення на системний елемент захисту українських міст і військ. Для українського ВПК це ще один доказ зрілості індустрії: Україна не лише реагує на загрозу Шахедів, а й створює масштабовані, серійні рішення, здатні закривати одну з найболючіших проблем війни – захист від масованих повітряних атак.
Український перехоплювач Bullet вийшов у серійне виробництво
І ще одна новина від “Генерала Черешні”. У жовтні українська компанія представила новий безпілотник-перехоплювач Bullet, призначений для боротьби з іранськими ударними БПЛА типу Шахед. Дрон вже пройшов цикл випробувань і запущений у серійне виробництво. Bullet виготовляється у кількох варіантах – денному, нічному та з модулем самонаведення. Максимальна швидкість апарата сягає 309 км/год, що дозволяє ефективно перехоплювати швидкі повітряні цілі. Запланований обсяг виробництва – тисячі одиниць на місяць.
Про те, як саме розвивається напрямок дронів-перехоплювачів в Україні, чому вони стали відповіддю на загрозу Шахедів – ми вже детально писали раніше у статтях блогу.
Vyrij Drone на Brave1 Defense Tech Valley 2025
І ще одна українська компанія Vyrij Drone у вересні зробила потужний технологічний прорив, презентувавши одразу чотири новинки:
- наземний роботизований гусеничний комплекс “Джакоид”;
- FPV-ударник “Блискавка”;
- багатоцільовий “Вересень”;
- легкий розвідувальний квадрокоптер “Сокіл”.
Особливу увагу привернула “Блискавка” – адаптований та суттєво вдосконалений аналог російського дрона “Молнія”. Українська версія отримала стандартизовані роз’єми та кріплення, що скоротило час збирання та підвищило ефективність ударів, а радіус дії зріс до 60 км.
“Вересень” створений спільно з військовим підрозділом К2: дрон несе на борту два FPV-дрони для одночасного враження різних цілей.
Легкий розвідник “Сокіл” із часом польоту до 2,5 години та 30-кратним зумом має замінити популярні імпортні квадрокоптери – його орієнтовна ціна становитиме $3500–5500, що значно скоротить витрати.
Представники компанії підкреслюють: нова лінійка дасть змогу суттєво посилити тактичні можливості ЗСУ у різних типах операцій – від глибинної розвідки до точкових ударів.
Перехоплення як питання виживання
Грудень знову оголив реальність цієї війни. Масовані російські удари дронами-камікадзе по енергетичній і цивільній інфраструктурі показують: повітряний терор залишається для Росії інструментом тиску, а зима — зручним моментом для спроб зламати тил. Попереду ще щонайменше два місяці холодів, і немає жодних підстав вважати, що ворог зупиниться у своєму прагненні добити українську енергосистему.
Саме тому розвиток дронів-перехоплювачів Shahed — це вже не питання майбутнього чи технологічних амбіцій. Це питання захисту міст, світла в домівках і базової стійкості країни. Кожен успішний перехоплювач — це не статистика, а збережена інфраструктура і зірваний сценарій ворога.
Осінь 2025 року показала: українська безпілотна індустрія здатна відповідати на виклики війни швидко й ефективно. Серійне виробництво, бойова статистика, нові платформи й спеціалізація дронів свідчать про системний розвиток, а не разові успіхи. Але війна не пробачає пауз — цей темп потрібно не просто зберегти, а посилити, інвестуючи в технології, інженерні рішення та виробників, які працюють під реальні потреби фронту.
Команда VGI-9 також продовжує роботу над власними рішеннями, зокрема над системами донаведення для дронів-перехоплювачів. Зима 2025–2026 років стане черговим іспитом — і ми сподіваємося, що вона принесе не лише нові виклики, а й більше рішень, які працюють на захист українського неба.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok

