рф роками пишалася своїм Чорноморським флотом і фактично вважала Чорне море своїм «внутрішнім озером». Севастополь був символом цієї морської сили, а сам флот — інструментом постійного тиску на регіон. Однак повномасштабна війна показала інше: навіть держава без великого класичного флоту може завдати нищівної поразки морському противнику.
За даними Військово-морських сил ЗСУ, росія втратила у Чорному та Азовському морях щонайменше 9 великих бойових кораблів, 6 бойових і патрульних кораблів, 6 суден забезпечення, 3 десантні або транспортні кораблі, підводний човен, а також десятки катерів і малих суден. Загалом близько 30% бойового складу Чорноморського флоту рф було втрачено або серйозно пошкоджено.
Сьогодні більшість боєздатних кораблів росія змушена тримати не в окупованому Севастополі, а в Новоросійську, де порт уже фактично переповнений військовими суднами. За словами речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука, у Криму практично не залишилося боєздатних військових кораблів: ті, що ще перебувають там, або несправні, або не виходять у море через високий ризик ураження.
Що таке безекіпажний катер
Безекіпажний катер або скорочено БЕК — це безпілотне судно, яке може виконувати завдання без людей на борту. Такі апарати працюють дистанційно або автономно за заздалегідь заданим маршрутом. У міжнародній класифікації їх називають USV (Unmanned Surface Vehicle) — безекіпажні надводні апарати.
Зовні вони можуть нагадувати невеликі човни або швидкісні катери, однак всередині це складна система з навігацією, камерами, датчиками, автопілотом і захищеними каналами зв’язку. Бойові моделі додатково оснащуються вибухівкою, ударними модулями або навіть ракетним озброєнням.
За своєю суттю це морський аналог добре знайомих повітряних дронів, але зі специфікою водного середовища: апарат має протистояти хвилям, солоній воді, радарам і системам радіоелектронної боротьби.
Морські дрони можуть виконувати різні функції:
- проводити розвідку;
- патрулювати акваторію;
- шукати міни;
- атакувати ворожі кораблі;
- доставляти вантажі;
- брати участь у спеціальних операціях;
- окремі сучасні модифікації вже здатні уражати повітряні цілі.
Як працює морський дрон
Принцип роботи БЕКа поєднує автономність і дистанційне керування. Перед запуском оператори задають маршрут, координати цілі та основні параметри місії. Значну частину шляху катер проходить самостійно завдяки супутниковій навігації, інерціальним системам та автопілоту.
Коли дрон наближається до цілі, керування переходить до людини. Через відеокамери оператор у реальному часі бачить обстановку та коригує рух апарата. Саме тому важливу роль відіграють стабільний зв’язок, нічне бачення, тепловізори та захищені канали передачі даних.
Окремої уваги заслуговує система донаведення, що не залежить від зв’язку. Це особливо актуально, адже головне завдання на майбутнє — мінімізація людського фактора. Для БЕКів вже сьогодні розробляються системи донаведення та аналоги круїз-контролю для дронів. Команда VGI-9 розглядає цей напрямок як перспективний для майбутньої розробки у кооперації з українськими виробниками БЕКів — слідкуйте за новинами.
Дізнайтеся більше про модуль “Круїз-контроль”, розроблений командо VGI-9 як відповідь на виклики РЕБ — читайте в метаріалі нашого блогу.
У поєднанні з повітряною розвідкою, супутниками та іншими безпілотниками такі системи дозволяють контролювати великі морські території та точно визначати переміщення ворожих суден.
Як з’явилися БЕКи
Перші безекіпажні морські апарати почали розробляти у світі ще задовго до повномасштабної війни в Україні. Спочатку їх використовували переважно для допоміжних завдань — розвідки, патрулювання, пошуку мін або наукових досліджень. Повноцінною ударною зброєю вони стали значно пізніше.
Відлік практичної історії українських морських дронів можна вести з травня 2022 року. Тоді й почалася активна розробка українських морських дронів серії Magura. Перші моделі — Magura V1 та V2 — були радше тестовими платформами. Їх створювали в умовах суворої секретності, а основою для першого прототипу фактично став звичайний рибальський човен із підвісним мотором і системою зв’язку Starlink.
Після успішних випробувань конструкцію вдосконалили: двигун перемістили всередину корпусу, збільшили дальність, покращили стійкість та навігацію. Наступний етап — Magura V3 — уже отримав бойову частину, а Magura V5 став першою реальною бойовою версією, яку застосували проти кораблів Чорноморського флоту рф.
На цьому еволюція не зупинилась. Версія під позначенням W6 отримала корпус іншого типу і була адаптована під ракетне озброєння. А Magura V7 зробив те, чого досі не робив жоден морський дрон у світі: збив реактивний бойовий літак — російський Су-30 — ракетою AIM-9X.
Чому морські дрони стали настільки важливими
Головна причина — ефективність при значно нижчій вартості. Один морський дрон коштує неспівмірно дешевше за бойовий корабель або навіть за деякі типи далекобійних ракет, але може завдати противнику збитків на сотні мільйонів доларів.
Ще одна важлива перевага — відсутність ризику для екіпажу. Якщо апарат буде втрачено, це не означає втрати людей. Крім того, невеликі розміри, низька посадка над водою та мінімальний шум роблять такі катери складними для виявлення радарами.
Також БЕКи легко модернізуються, можуть запускатися масово та працювати групами, що суттєво ускладнює оборону противника.
Хто виробляє безекіпажні катери
Найвідомішими українськими безекіпажними катерами сьогодні є MAGURA та Sea Baby — дві різні платформи, створені різними структурами, але з однаково великим впливом на хід війни в Чорному морі.
MAGURA: морський дрон нового покоління
За розробкою морських дронів MAGURA стоїть компанія UFORCE — оборонно-технологічна платформа, що об’єднала дев’ять українських підприємств. Зареєстрована в Лондоні, вона виробляє безпілотні системи трьох типів: морські, повітряні та наземні. Сьогодні на її рахунку — понад 150 тисяч бойових місій.
Фото: Bloomberg
За даними Bloomberg, UFORCE досягла ринкової оцінки понад 1 мільярд доларів і залучила 50 мільйонів доларів інвестицій від провідних міжнародних фондів, серед яких Shield Capital, Lakestar та Ballistic Ventures. Це зробило компанію одним із найпомітніших українських оборонних стартапів на глобальному ринку.
Генеральний директор UFORCE Олег Рогинський пояснює успіх просто: українські системи створювалися не в лабораторних умовах, а одразу для реального поля бою.
Флагман лінійки — MAGURA V5 — здатний виконувати завдання від розвідки до ударних операцій. Він оснащений автопілотом і системами відеоспостереження, а нові модифікації можуть нести ракетне озброєння. Саме ці апарати брали участь в операціях на Чорному морі, де вдалося вивести з ладу або потопити понад десяток російських суден.
Sea Baby: розробка від СБУ
Паралельно з MAGURA власний напрямок морських дронів розвивала Служба безпеки України. Результатом цієї роботи став Sea Baby — апарат, який у липні 2023 року вдарив по Кримському мосту і потрапив на перші шпальти світових медіа.
На відміну від MAGURA, Sea Baby — суто відомчий проєкт: жодних приватних компаній, жодної участі західних партнерів. Розробку ведуть інженери та IT-фахівці під керівництвом СБУ, виробництво розгорнуто на підземних потужностях всередині країни.
Ранні версії несли бойову частину близько 100 кг. До кінця 2023 року цей показник виріс до 850 кг, а дальність дії перевищила 1000 км — характеристики, що роблять апарат інструментом стратегічного рівня.
Конструктивно Sea Baby еволюціонував від одноразового камікадзе до багаторазової платформи, на яку залежно від завдання можна встановлювати різне озброєння: від реактивних вогнеметів до систем залпового вогню типу «Град».
Розробники цього дрона вважають, що замість того щоб будувати один великий корабель з усім можливим озброєнням, краще розкласти його функції між кількома спеціалізованими безпілотниками:
- окремо розвідка;
- окремо удар;
- окремо прикриття.
Найуспішніші приклади застосування безекіпажних катерів
Кримський міст: атака, яка змінила морську війну
Однією з найгучніших операцій стало ураження Кримського мосту 17 липня 2023 року за допомогою дронів Sea Baby.
Для цієї атаки було використано два морські безпілотники, які майже одночасно атакували автомобільну та залізничну частини мосту. Основним завданням інженерів було створити апарат, здатний доставити близько 800 кг вибухівки на відстань понад 800 км, пройти складні погодні умови та зберегти безперервний зв’язок із оператором.
За словами ексголови СБУ Василя Малюка, саме ця операція змінила світове уявлення про морські безпілотники та змусила росію переглядати всю логістику постачання до окупованого Криму.
Удар по «Оленегорскому горняку»
4 серпня 2023 року українські морські дрони атакували великий десантний корабель рф «Оленегорский горняк» у бухті Новоросійська.
Безекіпажний катер із бойовою частиною близько 450 кг вибухівки влучив у корпус корабля, завдавши серйозної пробоїни. Після атаки судно отримало сильний крен і втратило можливість виконувати бойові завдання. Британська розвідка назвала це одним із найсерйозніших ударів по Чорноморському флоту після знищення крейсера «Москва».
Потоплення «Цезаря Кунікова»
14 лютого 2024 року морські дрони вперше повністю знищили великий десантний корабель такого класу — БДК «Цезарь Куніков».
Операція відбулася біля узбережжя тимчасово окупованого Криму. Корабель перебував у територіальних водах України, а удар став результатом спільної роботи ЗСУ та ГУР.
Це був важливий момент: якщо раніше морські дрони переважно пошкоджували великі кораблі, то тут ішлося вже про повне знищення бойової одиниці.
Офіційні рекорди БЕКів MAGURA
Ефективність морських дронів MAGURA настільки змінила підхід до війни на морі, що їхні бойові результати офіційно внесли до Книги рекордів України. Серед зафіксованих досягнень:
- перше у світі потоплення бойових кораблів морськими дронами;
- перше збиття бойового літака морським дроном;
- перше знищення повітряної цілі морським дроном;
- найбільша кількість уражених бойових кораблів;
- найбільша кількість потоплених кораблів і катерів.
Зокрема, 2 травня 2025 року морський дрон MAGURA V7 вперше у світовій історії знищив російський винищувач Су-30 над Чорним морем. А 31 грудня 2024 року MAGURA V5 уразив ворожі гелікоптери Мі-8.
Удари по російському тіньовому флоту: нова стратегія 2026 року
Одним із найсвіжіших прикладів стала операція 3 травня 2026 року, коли українські безекіпажні катери уразили одразу два танкери російського тіньового флоту в акваторії порту Новоросійськ.
Ці судна активно використовувалися для транспортування російської нафти, яка фактично фінансує продовження війни.
Фото: «Рудана»
Президент Володимир Зеленський коротко прокоментував цю атаку: «Найефективніші санкції — це влучання».
29 квітня 2026 року за такою ж схемою був уражений підсанкційний танкер MARQUISE поблизу Туапсе. Судно перебувало без вантажу, з вимкненим AIS, і, ймовірно, чекало на перевантаження нафти у морі. Удар двома морськими дронами зробив його непридатним для подальшого використання.
Флот майбутнього
Ще на початку повномасштабного вторгнення російські кораблі підходили майже впритул до Одеси — настільки близько, що їх діставала берегова артилерія. Сьогодні Чорноморський флот притиснутий до власних портів і не може вільно оперувати в акваторії, яку ще недавно вважав своєю. Цей зсув стався не через появу нових фрегатів чи підводних човнів — його зробили порівняно дешеві безпілотні катери.
Морські дрони довели, що контроль над морем можна здобувати не лише чисельністю кораблів, а технологічною перевагою. Саме тому військово-морські сили майбутнього дедалі частіше описують як гібридний флот — систему, де великі кораблі працюють разом із десятками безекіпажних платформ.
Великі кораблі не зникнуть, але їхня роль зміниться
Експерти не говорять про повну відмову від класичного флоту. Авіаносці, фрегати та підводні човни залишаться важливою частиною військово-морської сили, однак їхня функція поступово трансформується.
Замість прямої участі в бойових операціях вони дедалі більше ставатимуть центрами управління для мережі безпілотних систем — надводних, підводних і повітряних. Фактично великий корабель перетворюється на командний пункт, який координує роботу десятків дронів.
Безекіпажні катери при цьому стають так званим «витратним ресурсом» нової війни — швидким, дешевшим, масштабованим і здатним завдавати ударів там, де ризик для екіпажу був би надто високим.
Наступний етап — підводні та океанічні дрони
Президент Володимир Зеленський уже заявив, що Україна рухається до нового етапу розвитку — створення дронів океанічного класу.
Йдеться про безпілотники, здатні діяти не лише в акваторії Чорного моря, а й у складних океанічних умовах. Такі системи потребують значно потужнішого зв’язку, навігації, оптико-електронних станцій та електроніки, яка може стабільно працювати протягом тривалого часу в жорсткому морському середовищі.
Паралельно триває розвиток підводних безпілотних апаратів — ще одного напряму, який може суттєво змінити військово-морський баланс у світі. Саме такі системи можуть використовуватися для супроводу торговельних суден, мінно-тральних операцій, охорони портів або навіть участі в міжнародних коаліційних місіях за межами Чорного моря.
Перспективним напрямком розвитку залишаються також системи донаведення для БЕКів — автономні рішення, що дозволяють мінімізувати залежність від оператора та стійкість до радіоелектронної боротьби. Команда VGI-9 вже має в планах розробку подібної системи, що може стати важливим кроком у підвищенні ефективності безпілотних катерів на полі бою.
Український досвід стає експортним продуктом
Ще кілька років тому Україна вчилася у західних партнерів, а сьогодні сама експортує військову експертизу.
Президент Зеленський підтвердив, що Україна вже обговорює з країнами Близького Сходу співпрацю у сфері морських дронів, безпеки портів та захисту судноплавства. Йдеться не лише про продаж техніки, а про передачу досвіду — від використання БЕКів до розблокування морських торгових маршрутів.
Особливий інтерес викликає український досвід роботи Чорноморського коридору, який розглядають як можливу модель для розблокування Ормузької протоки.
Флот майбутнього вже створюється сьогодні
Безекіпажні катери — це вже не просто нова технологія, а фундаментальна зміна всієї військово-морської стратегії.
Вони довели свою ефективність у реальних бойових умовах, зруйнували міф про недоторканність великих кораблів і показали, що майбутнє флоту — це не лише тоннаж і кількість гармат, а швидкість адаптації, інновації та мережеві системи.
Україна стала одним із головних драйверів цієї трансформації. І саме тут сьогодні формується відповідь на питання, яким буде флот XXI століття — флот, де дедалі менше людей на борту і дедалі більше технологій у бою.
