Дрон-перехоплювач «Швідун»: ставка на захист неба
31 березня 2026 року Міністерство оборони України допустило до експлуатації новий безпілотний авіаційний комплекс «Швідун». Це дрон-перехоплювач, розроблений для знищення таких загроз, як Shahed-136, «Герань», «Гербера», а також розвідувальних дронів типу Zala чи Supercam.
З технічної точки зору «Швідун» — це доволі компактний, але ефективний інструмент:
- вага близько 8 кг;
- швидкість понад 250 км/год;
- радіус дії понад 70 км.
Він може працювати на висоті до 6 км і перебувати в повітрі більше двох годин. Цікаво, що конструкція дозволяє повторне використання — дрон можна посадити, якщо ціль втрачена.
Але ключовою є його ефективність. За допомогою цих дронів знищено близько сотні ворожих БпЛА.
Масштабування індустрії: 450 компаній і 7 мільйонів дронів
Сьогодні в Україні вже близько 450 компаній займаються виробництвом дронів, з яких 40–50 можна вважати топовими гравцями, ділиться в інтервʼю Володимир Зеленський.
Це означає, що ринок безпілотників фактично перетворився на найбільшу індустрію країни — не лише за кількістю виробників, а й за обсягами інвестицій. І що важливо — цей процес не сповільнюється, а навпаки, входить у фазу активного зростання.
Також Україна заявила про намір виготовити понад 7 мільйонів безпілотників у 2026 році, про що розповідає заступник міністра оборони Сергій Боєв. Йдеться про системне нарощування виробничих потужностей, яке стало логічним продовженням попередніх років.
Для розуміння масштабу: у 2025 році ЗСУ отримали близько 3 мільйонів FPV-дронів — це майже у 2,5 раза більше, ніж у 2024-му. Про це повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль. Переважна більшість цих безпілотників — українського виробництва.
На цьому тлі заявлені понад 7 мільйонів дронів у 2026 році виглядають як суттєвий стрибок у розвитку, а також продовження тренду масштабування, який Україна поступово вибудовує в оборонній індустрії.
Дрони вже офіційно визначаються як основа асиметричної оборони. Саме вони дозволили створити так звану «kill zone» глибиною до 20 км, яка стримує противника. Наступна ціль — розширити її до 100 км, що означає можливість системно вражати цілі на оперативній глибині.
Вихід на зовнішні ринки: від експорту до спільного виробництва
Ще один важливий зсув — Україна фактично відкриває новий ринок: експорт власних безпілотників. Про це у своєму телеграм-каналі 8 лютого 2026 року повідомив Володимир Зеленський.
У 2026 році планується запуск десяти експортних центрів у країнах Балтії та Північної Європи. Крім того, українські дрони вже починають виробляти за кордоном — зокрема, у Німеччині та Великій Британії. За словами Президента йдеться не просто про продаж техніки, а про розгортання цілої екосистеми українських технологій у Європі. Фактично Україна експортує не лише дрони, а й досвід ведення сучасної технологічної війни.
Безпека Європи дедалі більше залежить від технологій, і українські розробки вже стають її частиною.
Паралельно з експортом у Європу українські виробники виходять і на американський ринок — але вже у форматі спільного виробництва. Українська компанія «Генерал Черешня» оголосила про партнерство з Wilcox Industries Corp. для створення виробництва дронів у США.
Йдеться про FPV-дрони та перехоплювачі, які розроблятиме українська команда, а виробництво відбуватиметься на базі американських потужностей у Нью-Гемпширі.
Чи зможуть дрони-перехоплювачі захистити небо України: читайте в матеріалі.
Рекордні закупівлі мультикоптерів
Паралельно з розвитком складних і спеціалізованих систем, перший квартал 2026 року підтверджує ще один важливий тренд — критичну роль «простих» мультикоптерів на полі бою.
У січні-лютому Агенція оборонних закупівель законтрактувала рекордну кількість дронів, ідеться про такі моделі, як DJI Mavic, Autel EVO та DJI Matrice. У результаті військові отримають щонайменше вдвічі більше мультикоптерів, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє міністр оборони Михайло Федоров.
Ці дрони не є високотехнологічною «екзотикою», але саме вони щодня виконують ключову роботу на фронті:
- розвідка; коригування артилерії;
- ураження піхоти скидами;
- мінування;
- підвищення точності FPV-дронів.
Фактично мультикоптери формують тактичний рівень війни — на глибині до 5 км. І попит на них лише зростає, адже втрати таких дронів під час бойових завдань залишаються високими.
Рої дронів: наступний етап еволюції перехоплювачів
Якщо перехоплювачі від P1SUN, «Диких Шершнів», «Генерала Черешні» показуют, якими є перехоплювачі сьогодні, то «розумні» рої — це про те, якими вони будуть завтра.
За даними Business Insider, в Україні кілька компаній у межах кластера Brave1 працюють над створенням дронів-перехоплювачів нового покоління, здатних діяти як єдина система.
Йдеться про принципово іншу логіку застосування: не один дрон — один оператор, а один оператор — ціла група безпілотників. Вони зможуть координувати свої дії в режимі реального часу, розподіляти цілі та навіть взаємодіяти між собою без прямого втручання людини.
У перспективі це може привести до часткової автономності — коли дрони самі виконують перехоплення й роботу по наземних цілях, а людина лише визначає цілі. Такий підхід не замінює оператора, але суттєво знижує навантаження та дозволяє масштабувати ППО без пропорційного збільшення кількості персоналу.
Ключовий фокус розвитку безпілотників зараз у практичних рішеннях для масштабування.
У березні 2026 року Swarmer стала першою українською defence tech-компанією, яка виходить на IPO — акції почали торгуватися на Nasdaq Capital Market під тикером SWMR, повідомляє Forbes. Компанія планує залучити близько $15 млн, які спрямує на розвиток продукту, розширення команди та інтеграцію з виробниками дронів.
Фактично це означає, що:
- оператори більше не прив’язані до лінії фронту;
- знижується ризик втрат серед персоналу.
Бізнес у ППО: експериментальна модель із відкритими питаннями
Ще один важливий тренд першого кварталу — розширення ролі приватного сектору у протиповітряній обороні.
Уряд оновив правила експериментального проєкту, який дозволяє підприємствам критичної інфраструктури долучатися до системи ППО. Тепер приватні компанії, незалежно від форми власності, можуть створювати власні групи протиповітряного захисту.
Це означає фактичну зміну моделі: захист неба перестає бути виключно функцією держави і стає спільною відповідальністю держави та бізнесу. Питання доцільності та ефективності залучення бізнесу до таких функцій поки що не має однозначної відповіді.
Система залишається централізованою — всі рішення ухвалюються під контролем командування Повітряних Сил ЗСУ, а персонал проходить навчання та сертифікацію. Держава також може тимчасово передавати підприємствам озброєння та боєприпаси для виконання завдань.
Ця модель вже працює на практиці: зокрема, на Харківщині команди приватних компаній беруть участь у перехопленні ворожих цілей, включно з «шахедами» та розвідувальними дронами.
Ключове питання цієї моделі — її результативність у перспективі. Висновки про ефективність такого підходу можна буде робити не раніше ніж за кілька місяців, коли з’являться системні дані про її роботу.
Глобальна коаліція проти «шахедів»: Україна експортує не лише дрони, а й досвід
На тлі війни на Близькому Сході Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері оборонних технологій. За словами Володимира Зеленського, Україна активно співпрацює з країнами Близького Сходу — зокрема, із Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром і Йорданією — щодо протидії іранським дронам і ракетам.
Також ведуться переговори з іншими державами, включно з Туреччиною та країнами поза регіоном. Це важливий сигнал: загроза «шахедів» більше не є локальною проблемою України. Вона стає глобальним викликом, і український досвід боротьби з такими атаками перетворюється на експортний продукт — поряд із самими дронами.
Як еволюціонували “Шахеди” та чому росіянам вдалося наростити їх виробництво — читайте в нашому метеріалі.
Виробництво українських дронів розширюється
У 2026 році Україна планує запустити одразу десять виробництв дронів у Європі. Йдеться про створення спільних підприємств із європейськими партнерами, які дозволять масштабувати виробництво безпілотників не лише для України, а й для союзників.
Прикладом такої співпраці є Німеччина, де спільне підприємство Quantum Frontline Industries (створене німецькою Quantum Systems та українською Frontline Robotics) змогло запустити виробництво менш ніж за два місяці після оголошення.
У більшості випадків модель виглядає так: європейські партнери надають інфраструктуру та ресурси, а Україна — технології та бойовий досвід. У результаті виробництво стає швидшим, масштабнішим і менш вразливим до ризиків.
Паралельно з експансією українських технологій у Європу відбувається і зворотний процес — міжнародні компанії дедалі глибше інтегруються в український оборонний ринок.
Німецька Quantum Systems, один із ключових виробників розвідувальних безпілотників, планує подвоїти виробництво БпЛА в Україні вже найближчим часом.
Компанія постачає дрони Vector з 2022 року, але за цей час вона не обмежилася лише поставками. В Україні вже працює повноцінна інфраструктура: сервісний і логістичний центр, навчальні програми для операторів, ремонтна база та навіть R&D-центр. Згодом до цього додався і власний завод.
Українські дрони переходять на новий рівень
Якщо зібрати всі події першого кварталу 2026 року в одну картину, стає очевидно: українська дрон-індустрія переживає момент якісного стрибка.
Ми бачимо одразу кілька паралельних процесів:
- технологічне ускладнення (перехоплювачі, рої, дистанційне управління);
- масове виробництво (мільйони дронів і сотні компаній);
- нові моделі застосування (ППО з участю бізнесу);
- глобалізація (експорт, спільні виробництва, міжнародні партнерства).
І головне — ці процеси більше не існують окремо. Вони зливаються в єдину систему, яка швидко масштабується та виходить за межі України.
Ключові висновки
Усі новини першого кварталу 2026 року в цілому свідчать про одне: українська дрон-індустрія дійсно входить у етап масштабування. Після результатів 2025 року ключове завдання зараз — не втратити темп, закріпити досягнуте і підтвердити ті амбітні показники, про які заявляє держава та ринок.
Другий важливий тренд — це вихід індустрії за межі локального контексту. Українські дрони та підходи до їх застосування стають частиною глобального ринку і безпекової архітектури. Події за межами України лише підсвічують той факт, що цей сегмент довгий час недооцінювали — і саме тому напрям дронів-перехоплювачів, очевидно, буде і далі активно розвиватися та переходити на новий рівень.
І третє — продовжується системний розвиток спільних виробництв і міжнародної кооперації. Якщо цей процес не сповільниться, до кінця 2026 року він має дати практичний результат — у вигляді масштабованого виробництва і значно більшої кількості дронів, які повертаються в Україну вже як готовий інструмент війни.
