Від фронту до НАТО: які українські технології вже запозичує світ

Українські технології на фронті НАТО: де вже застосовують розробки ЗСУ

Sky Map в Саудівській Аравії: як українська система захищає базу США

Один із найпоказовіших прикладів — система Sky Map від української компанії Sky Fortress. У квітні 2026 року стало відомо, що американські військові розгорнули українську систему на авіабазі Принца Султана в Саудівській Аравії. Її використовують для протидії безпілотникам після серії атак на військові об’єкти США в регіоні.

Цей об’єкт, розташований приблизно за 640 км від Ірану, тривалий час перебував під масованими ударами безпілотників Shahed та крилатих ракет. Внаслідок чого база зазнала серйозних втрат, зокрема 27 березня було знищено літак ДРЛВ E-3 AWACS, іншим ударом пошкоджено кілька заправників KC-135 та атаки призвели до знищення літаків і загибелі військовослужбовця.

У відповідь на іранську загрозу, традиційні американські інструменти, як от, платформа FAAD від Northrop Grumman та перехоплювачі Coyote від RTX — зіткнулися з викликом перенасичення дешевими ударними БпЛА типу Shahed. Одним із рішень для посилення захисту стали українські технології.

Sky Map — це не просто окремий сенсор чи засіб перехоплення. Це платформа командування та управління, яка створює єдину цифрову картину повітряної обстановки, синтезуючи дані з радарів, акустичних сенсорів та інших джерел. Система дає змогу виявляти повітряні цілі, відстежувати їхній рух та координувати подальші дії.

Однією з ключових складових технології Sky Fortress є розгалужена мережа акустичних сенсорів, яку компанія розгорнула в Україні. Йдеться про понад 14 тисяч датчиків, здатних виявляти російські дрони навіть на низьких висотах, де їх складніше помітити за допомогою радарів.

Вартість одного такого сенсора становить близько $400–1000. Він фіксує характерний звук безпілотника та визначає напрямок його наближення. Дані від кількох сенсорів дають змогу системі визначити місцезнаходження цілі за допомогою тріангуляції.

Водночас немає підтвердження, що саме ця мережа з понад 14 тисяч акустичних сенсорів була розгорнута на авіабазі Принца Султана. 

За даними джерел, українські військові також прибули на базу, щоб навчати американських військовослужбовців працювати із системою. Для України Sky Map вже стала одним з інструментів протидії російським ударним дронам. А тепер досвід, отриманий під час постійних атак, застосовують за тисячі кілометрів від українського фронту.

Показово, що ще в березні 2026 року Дональд Трамп публічно відхилив пропозицію Володимира Зеленського щодо допомоги у боротьбі з іранськими дронами. Але вже за кілька тижнів американські військові почали використовувати українську технологію на одній із ключових баз США на Близькому Сході.

Українські військові на Близькому Сході: боротьба проти Shahed

Успіх Sky Map у Саудівській Аравії — не поодинокий випадок. Паралельно до регіону починають їхати й самі українські фахівці, які передають партнерам досвід боротьби з Shahed напряму. 

17 березня 2026 року Володимир Зеленський, виступаючи перед парламентом Великої Британії, повідомив, що в країнах Близького Сходу та Перської затоки вже перебуває 201 український військовий експерт. 

Українські команди працювали в Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі та Саудівській Аравії, а також готувалися до роботи в Кувейті. Їхнє головне завдання — допомогти партнерам захищатися від атак безпілотників Shahed.

Вже 20 березня Зеленський повідомив про розширення місії. Україна направила спеціалізовані підрозділи до п’яти країн — ОАЕ, Саудівської Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії. За його словами, кількість фахівців у регіоні зросла до 228 осіб.

Місцеві системи протиповітряної оборони були зосереджені передусім на загрозі балістичних ракет. Натомість українські спеціалісти працювали саме з проблемою масованих атак дешевими ударними дронами.

«Я вважаю, що ніхто не має досвіду, порівнянного з нашим. Ми працюємо з Близьким Сходом — з лідерами, на технічному рівні та з міністерствами оборони. Загалом, ми готуємо серйозні домовленості та угоди», — зазначив Володимир Зеленський.

Українські команди привезли до регіону не лише практичний досвід, а й власні технології протидії безпілотникам. 

У квітні 2026 року Глава держави заявляв, що до України щодо досвіду боротьби з дешевими ударними безпілотниками звернулися одинадцять країн. Серед тих, хто цікавився українськими напрацюваннями, були і Сполучені Штати. Українських фахівців, зокрема, направляли на американську військову базу в Йорданії.

І в тому ж місяці стало відомо про конкретний результат цих переговорів. Україна підписала три великі безпекові документи — Drone Deal із Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами. За словами Зеленського, домовленості передбачають подальшу реалізацію через низку контрактів із приватним і державним секторами України.

Йдеться не лише про постачання готових дронів. Україна планує передавати партнерам власний бойовий досвід, проводити навчальні місії, надавати програмне забезпечення для інтеграції різного військового обладнання в єдину систему, а також розвивати спільне виробництво недорогих дронів та перехоплювачів.

Зокрема, Зеленський пояснював економіку такого підходу: дорогі ракети не мають бути основним засобом боротьби з дешевими ударними БпЛА. Натомість для їхнього знищення можна використовувати значно дешевші перехоплювачі.

Український дрон-перехоплювач Sting. Фото: «Дикі Шершні»

Тож український досвід боротьби з Shahed поступово перетворюється на окремий експортний продукт. Причому йдеться вже не лише про продаж дронів чи окремих систем, а про передачу значно складнішої речі — практичного досвіду ведення сучасної війни.

Україна фактично експортує модель протидії загрозі, яку сама відпрацьовувала під постійними атаками: як виявляти дешеві масові дрони, як швидко передавати інформацію між підрозділами, якими засобами їх перехоплювати та як не витрачати на знищення кожного Shahed ракету, що коштує в десятки або сотні разів дорожче.

Читайте також: Від експериментів до системи: як Україна масштабує дрони-перехоплювачі.

РЕБ UNWAVE на навчаннях НАТО Baltic Trust 26

Інший напрям — системи радіоелектронної боротьби. Тут український досвід особливо цінний через масштаб використання безпілотників на фронті. Російсько-українська війна перетворила РЕБ на один із ключових елементів бойових дій: необхідно не лише виявити дрон, а й швидко визначити його канал управління, навігації чи передачі даних та придушити його.

Українські розробники створювали такі системи в умовах постійної технологічної гонки. Противник змінює частоти, протоколи та способи управління — українські виробники у відповідь модифікують свої комплекси. Саме ця швидкість адаптації стала однією з причин інтересу міжнародних партнерів.

Показовим прикладом стали навчання НАТО Baltic Trust 26 у Латвії в серпні 2026 року. Під час випробувань Jamming Performance Challenge українська система РЕБ компанії UNWAVE стала єдиною, якій вдалося заглушити безпілотник так, що той втратив керування та впав. За результатами випробувань українська розробка отримала спеціальну відзнаку організаторів.

На цих же навчаннях випробовували інші системи компанії — комплекси РЕБ «Пательня», «Човен» і «Шатро», а також систему виявлення безпілотників «Башур». Тобто йдеться вже не про демонстрацію одиничного зразка, а про перевірку цілої системи протидії БпЛА.

РЕБ «Пательня» та РЕБ «Човен». Фото із вебсайту UNWAVE

Це важливо і з точки зору сумісності. У травні 2026 року програмне забезпечення UNWAVE під час навчань Technical Interoperability Exercise підтвердило сумісність із цифровою архітектурою НАТО C-UAS за стандартом STANREC 4869. Систему також інтегрували з десятьма модулями інших виробників.

Таким чином, український досвід поступово проходить шлях від «технології, створеної для власного фронту» до рішення, яке перевіряють у натівському середовищі. 

Виробництво українських дронів за кордоном: Німеччина, Фінляндія, Данія, Нідерланди

Логічне продовження цього процесу — коли партнери переймають не лише досвід і окремі системи, а й саме виробництво. Оборонні розробки, які Україна тестувала на фронті, все частіше починають випускати серійно безпосередньо в інших країнах.

Йдеться вже не просто про закупівлю готової техніки чи обмін досвідом. Українські компанії передають партнерам технології, ліцензії та виробничу експертизу, а європейські підприємства забезпечують промислові потужності, автоматизацію та можливість масштабувати виробництво в безпечніших умовах.

Виробництво дронів «Зум» і «Лінза» в Німеччині (Quantum Systems)

Одним із перших масштабних прикладів стало партнерство української Frontline Robotics та німецької Quantum Systems. Ще в липні 2025 року Quantum Systems придбала 10% української компанії Frontline з можливістю збільшити свою частку до 25%. Тоді ж партнери заявляли про намір інтегрувати українські технології у власні системи та розширити виробництво в Європі.

У грудні 2025 року компанії перейшли від інвестицій до створення спільного виробництва. Вони заснували Quantum Frontline Industries у межах ініціативи «Будуйте з Україною» (Build with Ukraine).

На німецькому підприємстві вирішили серійно виробляти дві українські розробки Frontline Robotics — розвідувальний квадрокоптер «Зум» та дрон-бомбер «Лінза», які вже використовувалися на фронті.

Модель співпраці передбачала чіткий розподіл ролей: Quantum Systems відповідала за виробничу інфраструктуру, обладнання та автоматизацію, а Frontline передавала технології, ліцензії та навчала персонал.

Таким чином українська розробка отримала доступ до німецьких промислових потужностей.

Уже в першому кварталі 2026 року виробництво запустили, а наприкінці березня Quantum Frontline Industries поставила першу партію безпілотників для України. У травні стало відомо, що спільне підприємство масштабує виробництво до 10 тисяч багатоцільових квадрокоптерів.

У квітні Quantum Systems оголосила про плани створити ще два спільні підприємства з українськими оборонними виробниками.

Фінляндія: виробництво дронів Airlogix і роботів TerMIT

У серпні 2026 року аналогічна модель почала поширюватися і на Фінляндію.

Innokas та Airlogix: дрони для Сил оборони

19 серпня фінська компанія Innokas та українська Airlogix підписали протокол про наміри налагодити виробництво українських безпілотників у Фінляндії.

В основі майбутнього виробництва мають бути безпілотні системи, розроблені Airlogix і вже випробувані в бойових умовах. Українська компанія передаватиме фінським партнерам технологічні напрацювання та експертизу, а нове виробництво має збільшити постачання дронів для Сил оборони України.

Insta та Tencore: роботизовані комплекси TerMIT

Ще один напрям — наземні роботизовані комплекси.  У лютому 2026 року фінська технологічна компанія Insta та українська Tencore домовилися про локалізацію виробництва роботизованих платформ TerMIT у Фінляндії. План передбачає не лише складання техніки, а й розвиток виробничого ланцюга та спільну роботу над інтеграцією штучного інтелекту й автономних функцій. 

А вже 23 серпня стало відомо про намір створити спільне українсько-фінське виробництво роботизованих комплексів TerMIT 2.0 разом із Insta.

Першою метою майбутнього підприємства визначили виробництво 320 комплексів для потреб Сил оборони України. Виробництво планують організувати за розподіленою моделлю із залученням фінських промислових партнерів.

Patria та «Генерал Черешня»: спільне виробництво дронів

Наступного дня, 24 серпня, фінська оборонна компанія Patria та український виробник «Генерал Черешня» підписали меморандум про наміри щодо спільної розробки та виробництва оборонних дронів у Фінляндії.

«Генерал Черешня» має власний досвід масового виробництва FPV-дронів, безпілотників на оптоволокні, дронів-перехоплювачів та розвідувальних систем. Patria, своєю чергою, має значно більші промислові можливості та працює з оборонними ринками країн НАТО.

Данія: TAF Industries і Upteko запустять виробництво FPV-дронів

За тим самим принципом — обмін технологіями замість простих поставок — розвивається і співпраця української TAF Industries із данською Upteko. 19 серпня 2026 року компанії підписали меморандум про стратегічну промислову співпрацю у сфері безпілотних авіаційних систем.

Партнери планують спільно розробляти та виробляти безпілотні авіаційні системи, зокрема FPV-дрони. Виробництво мають запустити на початку 2027 року, а заплановані обсяги — тисячі дронів на місяць.

Нідерланди: виробництво ударних дронів Baton і K4

Українські технології масштабують і в Нідерландах. У травні 2026 року стало відомо про плани запустити спільне виробництво українських безпілотників Baton і K4. А вже в червні Михайло Федоров повідомив про ширшу програму виробництва українських ударних безпілотників середньої та великої дальності.

За його словами, у межах «Будуй з Україною» в Нідерландах мають розпочати виробництво українських mid-strike та deep-strike рішень. Фінансувати цей напрям планує Міністерство оборони Нідерландів.

На першому етапі всі виробничі потужності працюватимуть для забезпечення потреб України

DELTA: чому НАТО хоче ліцензувати українську систему управління військами

Виробництво дронів за кордоном — це вже другий рівень експорту, коли партнери переймають технологію разом із ліцензією. Але є й третій, глибший рівень: не купити готову розробку чи налагодити її випуск, а перейняти сам підхід, за яким Україна веде технологічну війну. Йдеться передусім про цифрове управління військами.

DELTA: чи ліцензує США українську систему управління військами

Один із найпоказовіших прикладів — українська система ситуаційної обізнаності DELTA. Вона об’єднує цифрову карту, дані з безпілотників та інших сенсорів, захищений обмін інформацією, планування цілей і управління вогнем. Її завдання — скоротити час між виявленням цілі, передачею інформації та її ураженням.

Раніше ми детальніше писали про програмне забезпечення ЗСУ: від DELTA до «Армія+»

Саме архітектура DELTA привернула увагу американських військових. У березні 2026 року Інститут сучасної війни при Вест-Пойнті опублікував матеріал старшого офіцера армії США Джеймса Андреасена, який після шести місяців роботи у складі Групи сприяння безпеці України запропонував американській армії укласти ліцензійну угоду та розгорнути систему DELTA. На його думку, чотири роки використання системи в умовах реальних бойових дій, РЕБ і кібератак дають Україні досвід, якого американські програми не мають.

Ще у травні 2026 року міністр армії США Ден Дрісколл заявив, що DELTA здатна об’єднати в одну мережу дрони, сенсори та вогневі платформи. Для американської армії, яка також працює над створенням подібної інтегрованої системи, український досвід став предметом безпосереднього вивчення.

Інтерес до DELTA виник не лише у США. У квітні 2025 року Україна повідомила про запит на експорт системи від однієї з країн-партнерів НАТО. Тоді Міністерство оборони розглядало різні моделі передачі технології, зокрема ліцензування. Система також неодноразово демонструвала сумісність із натівськими стандартами.

Під час навчань CWIX24 у Польщі DELTA інтегрували з польською системою управління артилерійським вогнем TOPAZ. Українська система передавала дані про розташування власних і дружніх сил, демонструючи здатність працювати як хаб для збору та обробки інформації. Загалом під час навчань команда DELTA тестувала взаємодію з різними бойовими системами країн НАТО.

Українська система DELTA проходить тестування на сумісність з польською TOPAZ. Фото: Міноборони

Причина такого інтересу — бойовий досвід. Українська система розвивалася в умовах постійної дії російської радіоелектронної боротьби, кібератак, масованого використання безпілотників і необхідності працювати навіть за нестабільного зв’язку. Саме тому її розглядають не просто як ще одну програму для військових, а як приклад того, якою може бути цифрова архітектура сучасної війни.

Українські військові розробники наголошують: таких модулів у західних арміях раніше просто не було, адже жодна країна НАТО до повномасштабної війни не мала досвіду одночасного ведення бойових дій із такою кількістю безпілотників. Саме тому Україна створює рішення не для абстрактного майбутнього конфлікту, а для проблем, які вже виникають на фронті.

DELTA показує загальну тенденцію: західних партнерів цікавлять уже не лише окремі українські вироби, а сама архітектура їхньої роботи — спосіб об’єднати розвідку, програмне забезпечення, безпілотники й вогневі засоби в єдину систему. Саме цей досвід стає одним із найцінніших українських технологічних експортів: його неможливо просто придбати разом із готовим дроном. Він сформувався в умовах реальної війни та постійної адаптації до дій противника.

Читайте також: Starlink на війні: як працює і чи є йому заміна?.

Українські технології за кордоном: головні факти

Що таке Sky Map і де її використовують?

Sky Map — українська система від Sky Fortress, яка об’єднує дані радарів, акустичних сенсорів і камер в єдину картину повітряної обстановки. З квітня 2026 року її використовують американські військові на авіабазі Принца Султана в Саудівській Аравії для захисту від дронів Shahed.

Скільки українських спеціалістів працює на Близькому Сході?

Станом на березень 2026 року в регіоні перебувало 228 українських військових фахівців — вони працюють в ОАЕ, Саудівській Аравії, Катарі, Кувейті та Йорданії, допомагаючи партнерам захищатися від атак дронів Shahed.

Де вже виробляють українські дрони за кордоном?

Спільне виробництво запущено або узгоджено в Німеччині (Quantum Frontline Industries), Фінляндії (Airlogix, Tencore, «Генерал Черешня»), Данії (TAF Industries) та Нідерландах. Найбільший масштаб — у Німеччині, де виробництво планують довести до 10 тисяч дронів.

Чи ліцензуватимуть DELTA іноземні армії?

Питання поки відкрите. У березні 2026 року офіцер армії США публічно запропонував укласти ліцензійну угоду щодо DELTA, а міністр армії США високо оцінив можливості системи. Запит на експорт DELTA також надходив від однієї з країн НАТО ще у 2025 році.

Чим українська РЕБ відрізняється від західних аналогів?

Головна перевага — швидкість адаптації до нових частот і протоколів ворога, відпрацьована в реальних бойових умовах. На навчаннях НАТО Baltic Trust 26 система UNWAVE стала єдиною, якій вдалося успішно заглушити безпілотник під час випробувань Jamming Performance Challenge.

Чому партнери цікавляться саме українським досвідом?

Жодна армія НАТО до 2022 року не мала досвіду ведення бойових дій під постійними масованими атаками дешевих ударних дронів. Українські системи розвивалися в умовах реальної РЕБ, кібератак і нестабільного зв’язку — це досвід, якого немає в жодної іншої армії світу.

Поділитися: