Сучасна війна — це боротьба не лише людей, техніки й озброєння, а й за інформацію та швидкість ухвалення рішень. Саме тому програмне забезпечення ЗСУ за останнє десятиліття пройшло шлях від волонтерських саморобок на планшетах до повноцінної екосистеми, яку сьогодні вивчають армії країн НАТО.
Командир має бачити противника майже в режимі реального часу, знати розташування власних підрозділів і отримувати дані з безпілотників, супутників, радарів та розвідки в одному місці. Паперові карти, багаторівневі доповіді й радіозв’язок цього не забезпечують — вони залишаються, але вже як доповнення до цифрових систем, а не як основа.
Сьогодні військове ПЗ України закриває шість різних напрямів: DELTA — ситуаційна обізнаність на полі бою, «Кропива» — тактичні розрахунки для артилерії, «Імпульс» — кадровий облік, «Паляниця» і СКП УППС — продовольче забезпечення, «Оберіг» — державний військовий облік, «Армія+» — цифрові сервіси для військовослужбовців. Розповідаємо, як працює кожна із цих систем, чим вони відрізняються між собою та які мають слабкі місця.
Почнемо з DELTA — системи, яка стала ключовим елементом цифрового управління військами. Хоча історія цифровізації української армії почалася раніше, тож згодом ми повернемося і до «Кропиви», що фактично стояла біля витоків змін на полі бою.
DELTA: як з’явилася цифрова карта сучасної війни
DELTA — це українська система ситуаційної обізнаності, побудована відповідно до стандартів НАТО. Її головне завдання — об’єднати в єдиному цифровому просторі інформацію про поле бою та допомогти командирам швидше ухвалювати рішення.
Як працює DELTA та її історія створення
Якщо спростити, DELTA — це своєрідний «Google Maps» для військових, але замість маршрутів вона показує:
- розташування своїх підрозділів;
- виявлені позиції противника;
- пересування техніки;
- інформацію з дронів;
- супутникові дані;
- результати роботи розвідки;
- повітряну обстановку;
- інші критично важливі дані.
Усе це відображається на одній цифровій карті.
Історія DELTA почалася не в державному конструкторському бюро, а у волонтерському середовищі. Після початку російської агресії у 2014 році учасники громадської організації «Аеророзвідка» зрозуміли, що українська армія користується застарілими принципами управління, успадкованими ще з радянських часів. Інформація передавалася через довгі ланцюги командування, що займало дорогоцінний час.
Перші версії DELTA почали використовувати ще у 2016 році в зоні бойових дій. Цікаво й, що архітектуру системи від самого початку будували відповідно до стандартів НАТО, щоб вона могла взаємодіяти із західними системами управління військами.
Головна ідея DELTA — скоротити шлях інформації від розвідника до командира. Якщо радянська модель передбачала довгу вертикаль передачі даних — від нижчих ланок до штабу і назад із наказами, — то DELTA дозволяє всім уповноваженим користувачам одночасно бачити актуальну ситуацію на цифровій карті.
Система працює як захищений вебсервіс і не потребує спеціального обладнання. Для роботи достатньо авторизуватися через захищений доступ із ноутбука, планшета чи смартфона.
Інформація до DELTA надходить із різних джерел: безпілотників, супутникових знімків, радіорозвідки, сенсорів та інших військових систем. Після запуску чатбота «єВорог» частина повідомлень від цивільних після перевірки також почала використовуватися для формування ситуаційної картини.
Успішні кейси DELTA
Саме швидкість обробки інформації стала однією з головних переваг системи. За словами військових, DELTA використовували під час багатьох ключових операцій Сил оборони, зокрема під час знищення крейсера «Москва» та операції зі звільнення острова Зміїний. В обох випадках система допомагала швидко об’єднати розвіддані та забезпечити командирів актуальною інформацією для ухвалення рішень.
Після початку повномасштабного вторгнення розвиток DELTA значно прискорився. Команда почала випускати десятки оновлень, інтегрувати нові джерела інформації та розширювати функціональність системи. У лютому 2023 року Кабінет Міністрів офіційно дозволив використання DELTA всіма Силами оборони.
А в 2025 році Міноборони ухвалило рішення масштабувати DELTA на всі рівні Сил оборони. За словами тодішнього міністра оборони Дениса Шмигаля, щодня система допомагає забезпечувати ураження понад двох тисяч ворожих цілей, а до неї вже інтегровані модулі штучного інтелекту для автоматичного розпізнавання техніки противника.
Згодом система перестала бути лише цифровою картою. Вона перетворилася на цілу екосистему, до якої поступово додаються нові модулі. У серпні 2025 року Міністерство оборони ухвалило рішення масштабувати DELTA на всі рівні Сил оборони, що створило юридичне підґрунтя для її повномасштабного використання в армії.
За словами тодішнього міністра оборони Дениса Шмигаля, система щодня допомагає забезпечувати ураження понад 2 тисяч ворожих цілей, а за рік — понад пів мільйона верифікованих уражень. Уже через два місяці після впровадження DELTA на всіх рівнях ЗСУ в системі було верифіковано понад 130 тисяч знищених і пошкоджених ворожих цілей, чверть із яких становив особовий склад противника.
Екосистема DELTA
У 2026 році DELTA вже стала не окремою програмою, а цілою екосистемою цифрових інструментів для управління бойовими діями. До відкрито відомих модулів екосистеми належать:
- Monitor — цифрова карта, яка в режимі реального часу об’єднує дані із різних джерел та відображає обстановку на суходолі, у повітрі, на морі й у кіберпросторі.
- Vezha — захищена система стрімінгу відео з безпілотників і камер спостереження. Вона дозволяє переглядати трансляції, спільно аналізувати відео та використовувати алгоритми штучного інтелекту для автоматичного виявлення техніки й особового складу противника.
- Mission Control — система управління операціями безпілотників, а також алгоритми штучного інтелекту, які навчаються на мільйонах анотованих бойових фото й відео для автоматичного виявлення цілей.
- Target Hub — інструмент для планування вогневого ураження. Він дає змогу створювати й розподіляти цілі між підрозділами, визначати їхню пріоритетність і запобігати ситуаціям, коли кілька екіпажів одночасно працюють по одному об’єкту.
Розвиток екосистеми триває. Зорема, у 2026 році розвиток екосистеми продовжився. З’явився мобільний застосунок DELTA Mobile, який працює навіть за нестабільного інтернет-з’єднання. Одним із його нових інструментів є «Радар», що персонально попереджає військових про повітряні загрози, показує рух ворожих повітряних цілей на карті та дозволяє налаштовувати індивідуальні сповіщення.
Міжнародне зацікавлення в DELTA
Сьогодні український досвід викликає інтерес далеко за межами країни. DELTA успішно пройшла випробування на сумісність із системами НАТО, інтегрувалася із західними платформами, використовувалася у міжнародних навчаннях.
У травні 2026 року міністр армії США Ден Дрісколл заявив у Сенаті, що американські збройні сили поки не мають системи, яка настільки ефективно об’єднувала б дрони, сенсори, розвідку та засоби ураження в єдину мережу обміну даними. За його словами, український досвід уже використовується під час спільних навчань, а американські військові продовжують вивчати підходи, які сформувалися під час війни в Україні.
А в червні цього ж року керівник інноваційного підрозділу Бундесверу заявив, що Німеччина вивчає можливість використання українського досвіду під час модернізації власних цифрових військових систем.
Недоліки DELTA
Попри ефективність, DELTA не є універсальним рішенням і має низку недоліків. Насамперед її ефективність значною мірою залежить від стабільного зв’язку. Хоча окремі модулі, зокрема DELTA Mobile, можуть працювати в умовах обмеженого інтернету, головна перевага системи — обмін даними в режимі реального часу. На передовій це не завжди можливо через роботу засобів радіоелектронної боротьби, пошкодження мереж чи інші бойові обставини.
Ще один виклик — людський фактор. DELTA значно скорочує час на аналіз інформації, але ефективність платформи залежить від того, наскільки своєчасно та коректно користувачі вносять дані й дотримуються правил роботи із системою.
Окрему увагу приділяють кібербезпеці. У 2022 році російські хакери провели фішингову атаку, під час якої отримали доступ до двох облікових записів користувачів. Водночас розробники наголошували, що йшлося не про злам самої архітектури DELTA, а про компрометацію акаунтів через підроблений сайт входу. За їхніми словами, противник не отримав доступу до всієї системи, а після інциденту механізми захисту та перевірки користувачів були додатково посилені.
Крім того, DELTA потребує безперервного розвитку. Війна швидко змінюється, з’являються нові безпілотники, засоби РЕБ та ШІ-алгоритми, тому систему доводиться постійно оновлювати й інтегрувати з новими джерелами даних. Через це її розробка триває фактично безперервно.
«Кропива»: як волонтерський застосунок перетворив українську артилерію на одну з найточніших у світі
Якщо DELTA об’єднує дані про поле бою та допомагає командирам ухвалювати рішення, то програмний комплекс «Кропива» відповідає за інше завдання — максимально швидке та точне застосування артилерії. Саме ця система допомагає військовим за лічені хвилини виконувати те, що раніше займало 15-20 хвилин ручних розрахунків.
Як зʼявилася «Кропива»
«Кропива» народилася у 2014 році як волонтерський проєкт організації «Армія SOS». Тоді військові зверталися до волонтерів із, на перший погляд, простим проханням — забезпечити їх сучасними картами, адже у багатьох підрозділах досі користувалися топографічними картами, надрукованими ще у 1980-х роках.
Спочатку волонтери просто закуповували планшети із сучасними картами, але військові швидко попросили розширити їхній функціонал. Зокрема виникла потреба в автоматичному визначенні координат, вимірюванні відстані, допомоги з артилерійськими розрахунками та швидкою передачею інформації між підрозділами. Так з’явилася «Кропива», яка згодом перетворилася на повноцінну систему управління тактичного рівня.
Спочатку програму створювали саме для артилеристів. Вона автоматизувала складні балістичні розрахунки, які раніше займали 15–20 хвилин і виконувалися за допомогою карт, лінійок та калькуляторів. Тепер достатньо отримати координати цілі від розвідки або оператора безпілотника — система самостійно розраховує необхідні параметри для відкриття вогню.
Завдяки «Кропиві» час розгортання артилерійської батареї скоротився у п’ять разів, час ураження незапланованої цілі — майже утричі, а відкриття контрбатарейного вогню прискорилося майже у десять разів порівняно з радянськими системами.
Як працює «Кропива»
Працює система доволі просто. Розвідник або оператор безпілотника визначає координати цілі та передає їх через «Кропиву». Найближчий артилерійський підрозділ отримує готові дані разом із необхідними розрахунками для відкриття вогню.
Одним із найвідоміших прикладів використання «Кропиви» стала операція зі знищення російської понтонної переправи через Сіверський Донець поблизу Білогорівки у 2022 році. Безпілотник «Валькірія» виявляв цілі та коригував вогонь, а «Кропива» забезпечувала швидкі розрахунки для артилерії, що дозволило українським військовим неодноразово знищувати переправу.
Згодом функціональність програми значно розширилася. Сьогодні «Кропива» використовується не лише артилеристами, а й піхотними, розвідувальними та бронетанковими підрозділами. Вона дозволяє:
- працювати з офлайн-картами,
- визначати координати,
- вимірювати відстані,
- наносити цілі й орієнтири,
- обмінюватися інформацією між підрозділами,
- прокладати маршрути,
- інтегруватися з дронами, лазерними далекомірами, тепловізорами й радіостанціями.
За класифікацією НАТО «Кропива» належить до систем класу Command and Control (C2) — автоматизованих систем управління військами на тактичному рівні.
Однією з особливостей «Кропиви» залишається її автономність. Програма здатна працювати без постійного підключення до інтернету — мережа потрібна переважно для оновлення програмного забезпечення або синхронізації окремих даних. Це робить її особливо зручною безпосередньо на передовій, де стабільний зв’язок часто відсутній.
Саме тому, попри появу нових цифрових систем, «Кропива» не втратила своєї актуальності. За оцінками розробників, ще у 2022 році нею користувалися близько 90–95% українських артилеристів, а згодом вона поширилася також серед піхотних, розвідувальних і бронетанкових підрозділів, Національної гвардії та Сил територіальної оборони.
Чим «Кропива» відрізняється від DELTA
Попри те, що обидві системи допомагають військовим працювати з цифровою картою та обмінюватися інформацією, вони виконують різні завдання.
«Кропива» створювалася насамперед як інструмент для роботи на тактичному рівні — передусім для артилеристів. Її головна перевага — швидкі балістичні розрахунки, автономна робота без постійного інтернету та простота використання безпосередньо на полі бою.
DELTA натомість виконує роль масштабної системи ситуаційної обізнаності. Вона інтегрує дані з великої кількості джерел та допомагає координувати роботу підрозділів на рівні бригад, угруповань і штабів.
Фактично ці системи не конкурують між собою, а доповнюють одна одну. Саме тому сьогодні військові нерідко використовують обидва продукти одночасно: «Кропиву» — для безпосередньої роботи із вогневими засобами, а DELTA — для отримання загальної картини бою та координації між різними підрозділами.
Чи має «Кропива» недоліки
Попри свою популярність, система має і певні обмеження. Головне з них пов’язане саме з її офлайн-системою. Якщо планшет із встановленою програмою буде втрачений або потрапить до противника, дистанційно заблокувати його без підключення до інтернету практично неможливо. Але розробники ще на етапі створення передбачили додатковий рівень захисту: на кожному пристрої зберігається лише інформація, необхідна конкретному підрозділу, а не повна картина бойових дій.
Ще одна особливість — спеціалізація системи. «Кропива» чудово виконує завдання тактичного рівня, однак не створювалася як комплексна система управління всією армією.
Показово, що обидві системи виросли з волонтерського середовища — тим же шляхом пройшла і вся українська дрон-індустрія, ключові події якої ми зібрали в огляді новин за II квартал 2026 року.
«Імпульс»: система, яка має позбавити армію паперової бюрократії
Поки DELTA та «Кропива» допомагають військовим безпосередньо на полі бою, інформаційно-комунікаційна система «Імпульс» вирішує іншу, не менш важливу проблему — надмірну паперову бюрократію всередині Збройних сил. Її головне завдання — перевести кадровий облік військовослужбовців у цифровий формат і спростити адміністративні процеси, які десятиліттями виконувалися вручну.
Історія «Імпульсу» та мета створення
Розгортання системи у ЗСУ розпочалося у 2025 році. Її створили фахівці Центру масштабування технологічних рішень ЗСУ у співпраці з Міністерством оборони та Управлінням інноваційної діяльності Збройних сил. Значна частина команди — це ІТ-спеціалісти з цивільним досвідом розробки цифрових продуктів, які наразі проходять службу у війську та добре розуміють його потреби.
Фактично «Імпульс» має замінити паперові журнали, численні Excel-таблиці та ручне оформлення документів. Через систему кадрові служби можуть:
- вести облік особового складу,
- фіксувати переведення, відрядження, підвищення чи звільнення військовослужбовців,
- автоматично формувати накази, довідки, звіти та інші документи.
Командири своєю чергою отримують актуальну інформацію про чисельність підрозділів, укомплектованість посад, ротації та інші дані, необхідні для планування.
Однією з головних переваг «Імпульсу» є створення єдиного достовірного джерела даних про особовий склад. Це дозволяє зменшити кількість помилок, які виникають під час ручного введення інформації, значно скоротити час на підготовку документів і звітності та звільнити військовослужбовців від частини рутинної адміністративної роботи.
За задумом розробників, «Імпульс» має стати основою єдиної цифрової екосистеми Збройних сил. У майбутньому його планують інтегрувати із застосунком «Армія+», системою електронного документообігу, медичною інформаційною системою та іншими військовими цифровими сервісами.
Саме завдяки «Імпульсу» в перспективі можуть з’явитися електронне військове посвідчення, цифровий відпускний квиток та інші сервіси, які працюватимуть автоматично на основі єдиної бази даних.
Розробники також наголошують, що система відповідає сучасним вимогам кібербезпеки та побудована таким чином, щоб розмежовувати доступ до інформації залежно від рівня повноважень користувача.
Чим «Імпульс» відрізняється від інших військових систем
На відміну від DELTA чи «Кропиви», «Імпульс» не використовується безпосередньо на полі бою. Його завдання — цифровізувати внутрішні процеси Збройних сил: кадровий облік, документообіг, формування наказів та управління персоналом. Якщо бойові системи допомагають швидше ухвалювати рішення під час операцій, то «Імпульс» створює єдине джерело достовірних даних про особовий склад, без якого неможлива робота інших цифрових сервісів.
Які виклики залишаються
Втім, розробники визнають, що масштабування «Імпульсу» є значно складнішим, ніж запуск мобільних застосунків. Для його повноцінної роботи необхідна відповідна матеріально-технічна інфраструктура — сервери, захищені мережі та комп’ютерне обладнання у військових частинах. Для роботи недостатньо лише смартфона чи планшета.
Крім того, система ще перебуває на етапі поступового впровадження та доопрацювання на основі відгуків користувачів.
Але, незважаючи на це, саме «Імпульс» розглядають як основу майбутнього цифрового кадрового управління у Збройних силах, що має остаточно замінити паперовий документообіг сучасними цифровими процесами.
Цифровізація тилу йде паралельно з роботизацією передової: про те, як наземні роботизовані комплекси змінюють війну і наскільки Україна близька до армії роботів, ми писали окремо.
«Паляниця» та СКП УППС: як цифровізують харчування української армії
Цифровізація українського війська стосується не лише бойових операцій чи кадрового обліку. Один із менш помітних, але критично важливих напрямів — забезпечення військових харчуванням. Саме для цього у Збройних силах створюють окрему цифрову екосистему, яка має автоматизувати облік продуктів, планування меню та логістику.
Першим кроком стала Спеціальна комп’ютерна програма управління процесами продовольчої служби (СКП УППС). Наприкінці 2025 року вона проходила валідацію в реальних військових частинах, а вже у лютому 2026-го була офіційно допущена до використання у Збройних силах.
Програму розробили військовослужбовці Центру масштабування технологічних рішень ЗСУ спільно з Командуванням Сил логістики та Міністерством оборони. Вона автоматизує повсякденну роботу начальників продовольчої служби, які відповідають за забезпечення особового складу харчуванням.
СКП УППС дозволяє:
- вести цифровий облік продуктів,
- формувати заявки на постачання,
- складати меню-розкладки,
- автоматично готувати звіти,
- контролювати використання продовольства.
Якщо раніше більшість цих процесів виконували вручну або за допомогою окремих таблиць, тепер вони зібрані в одному цифровому середовищі.
За даними Міноборони, це дозволяє значно скоротити час на підготовку меню, мінімізувати помилки, пов’язані з ручним введенням інформації, та уніфікувати процеси продовольчого забезпечення в різних військових частинах.
Наступним етапом розвитку стала система «Паляниця», про запуск якої повідомили у 2026 році. Вона не замінює попередні рішення, а об’єднує їх у єдину цифрову платформу. Як пояснювали в Командуванні Сил логістики, «Паляниця» має інтегрувати вже наявні інструменти, щоб начальники продовольчої служби працювали в одному цифровому середовищі.
Основна мета системи — зменшити паперову роботу та автоматизувати рутинні процеси, щоб військові могли більше часу приділяти безпосередньо організації харчування, а не оформленню документів. У перспективі «Паляниця» має стати частиною єдиної цифрової екосистеми логістики Збройних сил, у якій дані про закупівлі, запаси, меню та постачання будуть взаємопов’язаними.
Цифровізація продовольчого забезпечення має й практичний вимір. За словами начальника Центрального управління продовольчого забезпечення тилу командування Сил логістики ЗСУ Олександра Хмиза, нові цифрові інструменти дозволяють приділяти більше уваги якості харчування військових, зокрема урізноманітненню меню на передовій.
Наприклад, у деяких підрозділах уже використовують вакууматори, щоб готувати страви безпосередньо у військових частинах і доставляти їх на позиції за допомогою безпілотників.
Чому це важливо
На перший погляд може здатися, що цифровий облік продуктів не має прямого стосунку до бойових дій. Проте саме від ефективної роботи тилу залежить безперебійне забезпечення військових. Автоматизація дозволяє швидше формувати заявки, точніше прогнозувати потреби підрозділів, зменшувати кількість помилок у документах і вивільняти час військовослужбовців для виконання основних завдань.
«Оберіг»: цифрова основа військового обліку
Окреме місце в екосистемі цифрової трансформації сектору оборони займає Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». Якщо бойові системи на кшталт «Кропиви» чи DELTA допомагають військовим безпосередньо виконувати бойові завдання, а «Імпульс» цифровізує кадрові процеси всередині війська, то «Оберіг» став фундаментом цифрового військового обліку в Україні.
Саме на його основі працюють сервіси для військовозобов’язаних, зокрема застосунок «Резерв+», а також поступово цифровізуються процеси взаємодії громадян із ТЦК.
Роботу над створенням реєстру розпочали ще у 2014 році з початком російської агресії, коли стало очевидно, що паперовий військовий облік не відповідає сучасним викликам. Закон про створення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів Верховна Рада ухвалила у 2017 році, а поступове впровадження системи тривало наступні роки.
Після початку повномасштабного вторгнення розвиток «Оберега» значно прискорився, а сам реєстр став базою для запуску цифрових сервісів Міністерства оборони.
Як працює «Оберіг»
Замість карток, журналів та ручного внесення інформації «Оберіг» використовує автоматичний обмін даними з іншими державними реєстрами. Це дозволяє швидше оновлювати інформацію про військовозобов’язаних, зменшує кількість помилок і спрощує надання державних послуг.
Однією з ключових особливостей «Оберегу» є інтеграція з іншими інформаційними системами. Реєстр взаємодіє з базами даних щодо паспортної інформації, місця проживання, освіти, зайнятості, результатів військово-лікарських комісій, інвалідності, статусу ветерана та іншими державними реєстрами. Завдяки цьому значна частина даних оновлюється автоматично, без необхідності збирати довідки чи особисто відвідувати установи.
Одним із головних практичних результатів впровадження «Оберега» став запуск застосунку «Резерв+», який використовує дані саме цього реєстру. Через застосунок громадяни можуть:
- переглядати свій військово-обліковий статус,
- формувати електронний військово-обліковий документ,
- ставати на військовий облік онлайн,
- подавати запити на виправлення окремих персональних даних,
- оформлювати відстрочки для визначених законом категорій,
- отримувати електронні направлення на ВЛК,
- користуватися іншими цифровими сервісами без особистого відвідування ТЦК.
Недоліки системи «Оберіг»
Розвиток системи супроводжується й викликами. Через перенесення інформації зі старих паперових архівів частина користувачів стикалася з неточностями у своїх даних, які доводилося виправляти через ТЦК.
Попри це, у перспективі «Оберіг» розглядається як одна з базових інформаційних платформ цифрової оборонної екосистеми. Наразі на його даних працює «Резерв+», а надалі реєстр планують інтегрувати з іншими цифровими рішеннями Міноборони, щоб забезпечити єдиний інформаційний простір для військового обліку, мобілізаційних процесів та надання електронних послуг військовозобов’язаним.
Армія+: цифровий застосунок для військових
Запуск застосунку «Армія+» став одним із найважливіших проєктів цифрової трансформації українського війська. Якщо «Оберіг» є базовим державним реєстром, а «Резерв+» відповідно орієнтований насамперед на військовозобов’язаних, то «Армія+» створили безпосередньо для військовослужбовців.
Його головна мета — скоротити паперову бюрократію, спростити доступ до послуг та перенести значну частину внутрішніх процесів армії у цифровий формат.
Як з’явилася «Армія+»
Ідея застосунку виникла навесні 2024 року, коли Міноборони розпочало масштабну цифровізацію військової сфери.
Перед початком розробки відомство провело масштабне опитування понад 63 тисяч військовослужбовців. Найбільшою проблемою вони назвали паперові рапорти, які часто губилися, довго погоджувалися або ставали інструментом бюрократичного тиску. Саме тому першою ключовою функцією застосунку стали електронні рапорти.
До команди розробників увійшли не лише ІТ-фахівці, а й військовослужбовці з бойовим досвідом, які добре розуміли реальні потреби армії. Паралельно довелося адаптувати нормативну базу, забезпечити відповідність вимогам комплексної системи захисту інформації та створити власну систему ідентифікації військових — Армія ID, яка не містить чутливих даних і мінімізує ризики витоку інформації.
Офіційно застосунок презентували 8 серпня 2024 року. Вже протягом перших тижнів:
- понад 75 тисяч військовослужбовців авторизувалися в системі;
- до використання електронних рапортів долучилися 264 військові частини.
Однією з головних переваг сервісу стала можливість відстежувати статус рапорту в режимі реального часу, а командири отримали обов’язок аргументувати причину відмови. Це поступово формує нову культуру прозорого зворотного зв’язку в армії.
Подальший розвиток «Армії+»
Вже наприкінці 2024 року Міноборони заявило, що бачить «Армію+» не окремим сервісом, а майбутнім Super App для військових. Тож у застосунку почали з’являтися:
- навчальні курси;
- електронні опитування;
- програма знижок «Плюси»;
- сервіси переведення між військовими частинами;
- інструменти для повернення із СЗЧ;
- майбутній сервіс відгуків про озброєння та військову техніку.
А вже в 2025 році «Армія+» отримала одне з найбільших оновлень з моменту запуску. У застосунку з’явилися:
- посвідчення захисника чи захисниці, інтегроване в Армія ID;
- інформаційна стрічка «Пульс» з офіційними роз’ясненнями, порадами та практичними матеріалами;
- центр сповіщень;
- новий інтерфейс та оновлена навігація;
- швидкий доступ до найпопулярніших сервісів.
Станом на 2025 рік повідомлялося про понад 1 мільйон військових, які авторизувалися в систему, а 70% військових частин вже використовували електронні рапорти.
Одним із найважливіших оновлень у 2026 році став електронний військово-обліковий документ. Документ формується автоматично на основі даних цифрових військових реєстрів і має таку саму юридичну силу, як паперовий. Його можна використовувати для підтвердження статусу військовослужбовця у військових частинах, на блокпостах, під час отримання послуг або взаємодії з державними органами.
Запуск електронного документа також показав, наскільки взаємопов’язаними стали різні цифрові системи Міноборони. Документ відображається лише тоді, коли дані військовослужбовця синхронізовані через Реєстр військовослужбовців та підтверджені системою «Імпульс».
Той самий підхід — швидка ітерація й масштабування рішень, що народилися на фронті — працює і в залізі: розбирали це на прикладі того, як Україна масштабує виробництво дронів-перехоплювачів.
FAQ
Яке програмне забезпечення використовує українська армія?
Основні системи — DELTA (ситуаційна обізнаність), «Кропива» (тактичні й артилерійські розрахунки), «Імпульс» (кадровий облік), «Оберіг» (державний військовий облік), «Армія+» (сервіси для військовослужбовців) та «Паляниця» разом із СКП УППС (продовольче забезпечення). За опитуванням Міноборони, кожен другий військовий користується бойовими ІТ-системами щодня, а до трійки найпопулярніших також входить «Віраж-планшет».
Чим «Кропива» відрізняється від DELTA?
«Кропива» — це тактичний інструмент насамперед для артилеристів, який працює офлайн і рахує балістику, а DELTA — масштабна система ситуаційної обізнаності, що об’єднує дані з дронів, супутників і розвідки для штабів і бригад. Системи не конкурують: військові часто використовують обидві одночасно — «Кропиву» для роботи з вогневими засобами, DELTA для загальної картини бою та координації.
Що таке система «Імпульс» і навіщо вона ЗСУ?
«Імпульс» — це інформаційно-комунікаційна система кадрового обліку, яка замінює паперові журнали, Excel-таблиці й ручне оформлення наказів у Збройних силах. Її розгортання почалося у 2025 році. На відміну від DELTA чи «Кропиви», вона не використовується на полі бою — її завдання створити єдине достовірне джерело даних про особовий склад, на якому працюватимуть інші цифрові сервіси, зокрема електронний військово-обліковий документ.
Чим «Армія+» відрізняється від «Резерв+»?
«Армія+» створена для чинних військовослужбовців, а «Резерв+» — для військовозобов’язаних цивільних. Через «Армію+» подають електронні рапорти, оформлюють переведення, проходять навчальні курси й отримують посвідчення захисника. «Резерв+» працює на даних реєстру «Оберіг» і дозволяє стати на облік онлайн, перевірити свій військово-обліковий статус чи оформити відстрочку без відвідування ТЦК.
Чи можуть цивільні користуватися DELTA або «Кропивою»?
Ні — обидві системи мають обмежений доступ і надаються підрозділам Сил оборони через авторизацію. DELTA працює як захищений вебсервіс, вхід до якого можливий лише для верифікованих користувачів, а «Кропива» встановлюється на пристрої конкретних підрозділів, причому кожен пристрій зберігає лише той обсяг даних, який потрібен саме цьому підрозділу. Єдиний канал участі для цивільних — чатбот «єВорог», через який повідомлення після перевірки можуть потрапляти до ситуаційної картини.
Від поля бою до тилу: як цифрові системи змінюють українське військо
За останні роки Україна фактично сформувала власну екосистему військових цифрових рішень, де кожна система відповідає за окремий напрям роботи.
- DELTA забезпечує ситуаційну обізнаність і координацію підрозділів на полі бою,
- «Кропива» допомагає артилеристам і розвідникам швидше виявляти та уражати цілі,
- «Імпульс» цифровізує кадрові процеси й документообіг,
- «Паляниця» разом із системами продовольчого забезпечення автоматизує роботу тилу,
- «Оберіг» об’єднав дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів в єлину систему і забезпечив роботу «Резерв+»,
- «Армія+» переводить у смартфон значну частину внутрішніх сервісів, від електронних рапортів до електронного військово-облікового документа.
Попри різне призначення, усі ці рішення мають спільну мету — скоротити час на виконання завдань, зменшити кількість ручної роботи та допомогти військовим ухвалювати рішення на основі актуальних даних. Це дозволяє зменшувати кількість помилок, підвищувати швидкість ухвалення рішень і зрештою робити армію більш керованою, мобільною та ефективною.
