Літо 2026 року показало, що українська дрон-індустрія переходить від швидкого нарощування виробництва до масштабування та міжнародної кооперації. Україна заявила про потужності до 10 млн дронів на рік, поглибила співпрацю з ЄС та США, уклала великі міжнародні контракти, а українські виробники продовжили розвивати далекобійні й автономні системи.
У цьому матеріалі розбираємо головні події літа та пояснюємо, як вони змінюють українську дронову індустрію й технології, які застосовують на полі бою.
Читайте також: Ключові новини української дрон-індустрії за ІІ квартал 2026 року
Ключові факти кварталу:
- росія різко наростила застосування реактивних дронів. Україна поки не встигає за цим темпом і рівень перехоплення впав із 95% до 60%.
- У межах операції «МоЛоЧКа» українські сили заявили про ураження 285 плавзасобів у Чорному та Азовському морях за десять тижнів.
- Україна вийшла на потужність до 10 млн дронів на рік, наступна ціль — 20 млн.
- ЄС запустив Drone Deal та EU-Ukraine Drone Alliance для спільного виробництва безпілотників.
- Україна готує спільне виробництво дронів у США та експортує БпЛА в межах програми Пентагону Drone Dominance.
- Німеччина фінансує постачання 50 тисяч ударних дронів Shrike на суму близько 90 млн євро.
- 95% безпілотників для Сил оборони вже виробляють в Україні.
- Через маркетплейс DOT-Chain Defence військові за рік отримали понад 1,2 млн дронів і техніки.
- До приватної протиповітряної оборони долучилися 54 підприємства.
- AI-донаведення на цілі масштабується: кількість уражень з його використанням зросла у 10 разів.
- Понад 100 компаній тренують ШІ-моделі на даних Brave1 Dataroom.
- Корпуси отримають важкі middle strike-дрони та наземні роботизовані комплекси.
- Українські далекобійні дрони вийшли на дальність понад 3000 км.
росія різко наростила застосування реактивних дронів
Одним із головних викликів літа стало масове застосування росією швидкісних реактивних безпілотників. Якщо раніше основну масу далекобійних атак становили звичайні «Шахеди», то в серпні росія різко збільшила кількість їхніх реактивних версій та інших швидкісних БпЛА.
У вечірньому зверненні 30 серпня Володимир Зеленський заявив, що лише за чотири дні росія запустила по Україні близько 1500 безпілотників, із яких близько 800 були реактивними. За оцінкою The Sunday Times, у серпні росія використала близько 2800 таких дронів проти приблизно 350 у червні.
Головною перевагою нових БпЛА є швидкість. Якщо під час атаки звичайного «Шахеда» українські сили могли мати близько хвилини на реакцію, то для реактивного дрона цей час скорочується до кількох секунд.
Це стало проблемою і для української системи перехоплення. Влітку Україна досягла високої ефективності проти звичайних «Шахедів», зокрема завдяки дронам-перехоплювачам та мобільним вогневим групам. Але ці засоби виявилися значно менш ефективними проти швидкісних цілей. The Sunday Times пише, що рівень перехоплення знизився приблизно з 95% для старих «Шахедів» до близько 60% для реактивних.
Читайте ще: Як Україна масштабує дрони-перехоплючачі
Українські дрони вийшли на новий рівень у Чорному та Азовському морях
Заразом у липні українські дрони також не стояли на місці і вийшли на новий для війни рівень застосування — почали системно уражати судна російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. 6 липня Сили безпілотних систем розпочали операцію «МоЛоЧКа», спрямовану на порушення морської логістики російського тіньового флоту.
Уже 11 липня командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді заявив про 28 уражених суден за одну ніч в Азовському морі — серед них 21 танкер, чотири буксири, два суховантажі та спеціальний плавзасіб. За перші шість діб операції, за його даними, було уражено 76 плавзасобів.
Надалі масштаб операції зростав. І вже 8 серпня Бровді повідомив про 218 уражених плавзасобів від початку «МоЛоЧКи»: 134 в Азовському морі та 84 у Чорному. Станом на 12 вересня він заявив уже про 285 уражених плавзасобів за десять тижнів операції.
Таким чином, дрони почали використовувати не лише для безпосереднього ураження військових цілей, а й для тиску на логістику та джерела доходів росії, пов’язані з морським експортом нафти.
Україна вийшла на потужність до 10 млн дронів на рік
Влітку Україна підтвердила, що її виробничі потужності дозволяють виготовляти до 10 млн дронів на рік. Наступною ціллю є подвоєння цього показника — до 20 млн безпілотників щорічно.
Досягнення нової виробничої позначки підтвердив і Президент Володимир Зеленський на День української державності 15 липня. За його словами, ще раніше Україна ставила за мету виробляти 1 млн дронів на рік, однак згодом масштаби виробництва суттєво зросли.
«Я пам’ятаю, коли вперше публічно оголосив про план держави: 1 мільйон безпілотників на рік. Скрізь було багато скептицизму — як всередині, так і зовні… Ми робимо 10 мільйонів дронів на рік. Десять. Буде і двадцять», — зазначив Зеленський під час урочистостей.
95% дронів для ЗСУ виробляють в Україні
Цього літа продовжилася й інша важлива тенденція — локалізація виробництва дронів.
За даними Міністерства оборони станом на 22 червня 2026 рік, 95% безпілотників, які Агенція оборонних закупівель закуповує для Сил оборони, вироблені в Україні.
Українські ударні дрони різних типів, вироблені для Сил оборони України
Станом на середину липня Міноборони повідомляло про 413 нових безпілотних авіаційних комплексів, які від початку року були кодифіковані та допущені до використання у Силах оборони. Майже всі вони українського виробництва. Це більш ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і більш ніж на 73% більше, ніж у 2024-му.
Паралельно масштабуються й державні контракти. За перше півріччя 2026 року Агенція оборонних закупівель уклала договори на дрони на 333,6 млрд грн — удвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільшу частку контрактів становлять FPV-дрони.
Україна та ЄС запустили Drone Deal і домовилися про спільне виробництво
Однією з головних подій кварталу стало поглиблення співпраці України та Європейського Союзу у сфері безпілотних систем.
15 липня Європейська комісія та Україна домовилися про нове оборонно-промислове партнерство. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про запуск Drone Deal — домовленості, яка має об’єднати український досвід у створенні та застосуванні дронів із виробничими можливостями європейської оборонної промисловості.
17 липня Єврокомісія офіційно запустила EU-Ukraine Drone Alliance. До неї мають долучитися компанії, стартапи, дослідницькі організації, військові та інші користувачі з України та країн ЄС. Основні напрямки — розвиток дронів і засобів протидії безпілотникам, спільні проєкти та масштабування виробництва.
Фактично йдеться не лише про закупівлю українських дронів європейськими державами. Модель передбачає створення спільних підприємств, трансфер технологій та інтеграцію українських і європейських оборонно-промислових можливостей.
Україна готує виробництво дронів у США
Україна та США почали опрацьовувати можливість спільного виробництва українських безпілотників на території США. Президент Володимир Зеленський 23 липня в інтервʼю американській блогерці Лорі Лумер заявив, що сторони хочуть перейти від початкової домовленості про співпрацю у сфері дронів до створення виробничих потужностей у США.
За словами Зеленського, йдеться про американську фабрику, на якій використовуватимуть українські технології та виробничі рішення у сфері безпілотних систем. Президент назвав таку модель співпраці взаємовигідною для обох країн, оскільки Україна має значний досвід розробки та застосування дронів, а США — потужну технологічну й промислову базу.
Паралельно Україна погодилася експортувати безпілотники до США для участі в програмі Пентагону «Домінування дронів» (Drone Dominance). Шість українських компаній отримали дозвіл на експорт приблизно по 100 дронів кожна.
Наступним етапом може стати локалізація українських розробок у США та створення спільних виробничих ліній, що відкриває для української дронової індустрії доступ до одного з найбільших оборонних ринків світу.
Німеччина фінансує закупівлю 50 тисяч українських ударних дронів
Ще одним показовим прикладом міжнародного попиту на українські безпілотники стала домовленість із Німеччиною.
12 липня стало відомо, що німецький уряд фінансує постачання Україні 50 тисяч ударних дронів Shrike, вироблених українською компанією SkyFall. Вартість контракту оцінюється приблизно у 90 млн євро. Частина дронів уже була поставлена, решту планували передати протягом року.
Особливість цієї угоди — не лише її масштаб. Shrike використовує програмне забезпечення для автономного відстеження цілей від американської defense-tech компанії Auterion.
Тобто міжнародні замовлення дедалі частіше стосуються не просто готового корпусу чи платформи, а комплексного продукту, який поєднує українське виробництво та програмні рішення міжнародних технологічних компаній.
У вересні президент Володимир Зеленський також повідомив, що Україна та Німеччина завершують підготовку ширшої угоди про спільну розробку дронів, ракет і відповідного програмного забезпечення.
Через DOT-Chain Defence військові отримали понад мільйон дронів і техніки
Ще однією важливою зміною стала трансформація самої системи закупівель.
У серпні виповнився рік від запуску DOT-Chain Defence — цифрового маркетплейсу, через який військові можуть самостійно обирати необхідну техніку.
За перший рік роботи через систему Сили оборони отримали понад 1,2 млн дронів та інших засобів на 69,2 млрд грн. Середній термін постачання техніки зі складів скоротився до дев’яти днів.
Модель передбачає, що бойові підрозділи визначають, яке обладнання їм потрібне, а Агенція оборонних закупівель бере на себе контрактування, оплату та логістику.
Це змінює і взаємодію держави з виробниками. Компаніям доводиться конкурувати не лише за формальну можливість потрапити до закупівель, а й за конкретний вибір військових.
До приватної ППО долучилися 54 підприємства
У липні кількість підприємств, які долучилися до експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони, перевищила 50.
Станом на 23 липня до проєкту приєдналася 54 компанії, а бойові завдання вже виконували групи ППО на п’яти підприємствах. За перші пів року роботи ініціативи в зонах відповідальності приватних груп відбулося 272 застосування, під час яких було знищено 38 повітряних цілей.
У Генштабі наголошують, що приватна ППО не створює паралельної системи протиповітряної оборони, а інтегрована в загальну систему Повітряних сил.
«Це додає спроможностей Повітряним силам. Це не сафарі. Це історія про інтеграцію цих підрозділів у нашу єдину систему ППО», — зазначили військові.
Раніше ми розповідали, що таке приватна ППО та як вона працює.
Загалом міжвідомча комісія Міністерства оборони розглянула звернення від 63 підприємств. Із них 54 отримали відповідні повноваження, два підприємства відмовилися від участі. Ще одне підприємство планували розглянути, а щодо шести на той момент тривало погодження проєкту наказу комісії.
AI-донаведення для дронів переходить до масштабування
Ще одна тенденція III кварталу — розвиток автономних систем.
Одним із прикладів стала технологія учасника оборонного кластера Brave1, яка автоматизує до 95% процесу перехоплення повітряної цілі — від запуску дрона до ураження російського «Шахеда». 8 червня розробка успішно пройшла бойове випробування на Харківщині.
Система інтегрується з радарним полем і отримує дані про рух повітряних цілей у реальному часі. Оператору потрібно лише обрати ціль у спеціальному програмному забезпеченні та надати команду на ураження. Після цього система самостійно веде дрон до визначеної цілі.
На етапі наближення до цілі штучний інтелект розпізнає «Шахед» і здійснює наведення на нього. При цьому остаточний контроль залишається за оператором — атаку можна скасувати в будь-який момент.
А вже 8 вересня Brave1 повідомив про ширше тестування технологій автоматичного донаведення. За даними кластера, з початку року кількість уражень ворожих цілей із використанням AI-донаведення зросла в 10 разів. Однак відкритої статистики у публічному доступі, яка б дозволяла перевірити цю динаміку, наразі немає. Тож ці цифри варто розглядати як заяву Brave1, а не як підтверджений показник масштабування технології.
Понад 100 українських компаній тренують ШІ на даних Brave1 Dataroom
Влітку українська дронова індустрія отримала ще один важливий інструмент для розвитку систем штучного інтелекту. 11 червня понад 100 українських компаній отримали доступ до Brave1 Dataroom — захищеного середовища, де розробники можуть тренувати, тестувати та вдосконалювати AI-моделі на реальних даних. Платформа містить, зокрема, візуальні та теплові датасети повітряних цілей, зібрані в реальних умовах.
Розробники можуть навчати алгоритми на даних, отриманих за різної погоди, у різний час доби та з використанням різних сенсорів. Один із ключових напрямів — створення систем автоматичного виявлення та перехоплення ворожих дронів, зокрема «Шахедів». Використання реальних даних має підвищувати точність алгоритмів комп’ютерного зору та ефективність автономних систем.
Для дронової індустрії це означає, що дані стають одним із ключових ресурсів розвитку автономних систем.
Корпуси отримають важкі middle strike та наземні роботизовані комплекси
У серпні Міноборони розширює проєкт «Базовий рівень забезпечення», у межах якого підрозділи, що безпосередньо тримають смугу оборони та ведуть активні бойові дії, отримують гарантовану кількість найбільш затребуваних засобів. До FPV-дронів, «Мавіків», бомберів, розвідників і легких middle strike додали наземні роботизовані комплекси та важкі middle strike-дрони.
Middle strike дрон і наземний роботизований комплекс для підрозділів ЗСУ
Йдеться про різні типи НРК, зокрема роботизовані комплекси для ураження, а також важкі middle strike, здатні діяти на оперативну глибину. НРК отримуватимуть підрозділи ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби, які тримають смугу оборони. Важкі middle strike надходитимуть на рівень корпусів, які розподілятимуть їх між підрозділами з підготовленими екіпажами.
Проєкт «Базовий рівень» стартував у червні 2026 року з гарантованого щомісячного забезпечення основними типами БпЛА.
Читайте також: Middle Strike: чим Україна б’є по логістиці росії
Українські далекобійні дрони вийшли на дальність понад 3000 км
У липні Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні дрони вже здатні працювати на відстані понад 3000 км. За його словами, технології продовжують розвиватися, тому Україна планує збільшувати дальність ще більше.
Такі характеристики виводять українські БпЛА далеко за межі тактичного застосування. Йдеться про безпілотні системи, здатні долати відстані у тисячі кілометрів і використовуватися для ураження цілей далеко за лінією фронту.
Ключові висновки
Літо 2026 року показало, що українська дрон-індустрія переходить у нову фазу розвитку. Україна одночасно нарощує виробництво, ускладнює технології, виходить на нові сфери застосування безпілотників і поглиблює міжнародну співпрацю.
Заразом з цим квартал продемонстрував, що перевага в окремих технологіях не є сталою. росія різко наростила застосування реактивних дронів, створивши новий виклик для української ППО. Система, яка стала значно ефективнішою проти звичайних «Шахедів», виявилася менш пристосованою до швидкісних цілей. Це означає, що наступним етапом розвитку української дронової війни стає не лише збільшення кількості безпілотників, а й постійне оновлення засобів їх перехоплення.
Коротко про головне: запитання-відповіді
Чому реактивні дрони стали новим викликом для України?
У серпні 2026 року росія різко збільшила застосування швидкісних реактивних БпЛА. Через значно вищу швидкість вони скорочують час на реагування, тому рівень перехоплення таких дронів знизився приблизно з 95% для старих «Шахедів» до близько 60% для реактивних.
Як українські дрони почали застосовувати на морі?
У липні Сили безпілотних систем розпочали операцію «МоЛоЧКа», у межах якої українські дрони системно вражали судна російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях. За 10 тижнів операції відомо про 285 уражених плавзасобів.
Скільки дронів виробляє Україна на рік?
Влітку 2026 року виробничі потужності України дозволяли виготовляти до 10 млн дронів на рік. Наступна ціль — подвоїти цей показник до 20 млн безпілотників щорічно.
Що таке Drone Deal?
Drone Deal — це оборонно-промислове партнерство між Україною та Європейським Союзом, запущене 15 липня 2026 року. Домовленість має об’єднати український досвід у створенні та застосуванні дронів із виробничими можливостями європейської оборонної промисловості, зокрема через спільні підприємства та трансфер технологій.
Чим EU-Ukraine Drone Alliance відрізняється від Drone Deal?
EU-Ukraine Drone Alliance — це офіційно запущена 17 липня 2026 року платформа, до якої можуть долучатися компанії, стартапи, дослідницькі організації та військові з України і країн ЄС. Вона є практичним інструментом реалізації Drone Deal: у межах Альянсу розвивають спільні проєкти з дронів і засобів протидії безпілотникам.
Що таке DOT-Chain Defence?
DOT-Chain Defence — цифровий маркетплейс, через який військові підрозділи самостійно обирають потрібну техніку, а Агенція оборонних закупівель бере на себе контрактування, оплату та логістику. За перший рік роботи через систему Сили оборони отримали понад 1,2 млн дронів та іншої техніки на 69,2 млрд грн.
Скільки відсотків дронів для ЗСУ виробляють в Україні?
За даними Міністерства оборони, 95% безпілотників, які закуповує Агенція оборонних закупівель для Сил оборони, вироблені в Україні.
Що таке приватна ППО?
Це експериментальний проєкт, у межах якого приватні підприємства отримують повноваження на виконання завдань із протиповітряної оборони. Станом на липень 2026 року до проєкту долучилися 54 компанії; підрозділи приватної ППО інтегровані в загальну систему Повітряних сил, а не діють окремо від неї.
Яка максимальна дальність українських дронів у 2026 році?
За заявою президента Володимира Зеленського, українські далекобійні дрони здатні працювати на відстані понад 3000 км, і Україна планує й надалі збільшувати цей показник.
