«Бандероль»: що це за ракета та чим вона небезпечна
S8000 «Бандероль» — малогабаритна крилата ракета російської розробки з реактивним двигуном. Її створила група компаній «Кронштадт», відома виробництвом розвідувально-ударних безпілотників, зокрема «Оріона».
Особливість «Бандеролі» — поєднання конструкції крилатої ракети з відносно доступними комерційними компонентами, що дає змогу здешевити виробництво порівняно з дорожчими зразками ракетного озброєння.
Основні характеристики «Бандеролі»:
- довжина ракети становить близько п’яти метрів;
- діаметр корпусу — приблизно 30 см;
- розмах крил — 2,2 метра;
- оснащена турбореактивним двигуном;
- може розвивати крейсерську швидкість близько 500–560 км/год.
Максимальну швидкість оцінюють у 620–650 км/год.
Рендер нової російської крилатої ракети «Бандероль». Фото: ГУР МО
Заявлена дальність польоту «Бандеролі» сягає 500 км за умови повітряного запуску. Основним носієм ракети є російський розвідувально-ударний безпілотник «Оріон». Також повідомлялося про роботу над інтеграцією боєприпасу з ударними вертольотами Мі-28Н. росія випробовувала й наземний спосіб запуску, за якого дальність польоту може бути меншою.
Окрему небезпеку становить бойова частина. Її масу оцінюють приблизно у 150 кг. Для порівняння, бойова частина поширених модифікацій «Шахедів» зазвичай має масу до 50 кг. Начальник управління Харківської обласної прокуратури Спартака Борисенка розповідає ще про одну небезпеку ракети — росіяни також споряджали «Бандеролі» шрапнеллю, яка під час вибуху збільшує ризик численних осколкових поранень.
Які цілі атакує «Бандероль»
Перший зафіксований удар «Бандероллю» по Харківщині стався 4 травня 2026 року в Безлюдівці. А від початку травня російські війська атакували область цими боєприпасами понад 60 разів.
Застосування «Бандеролі» не обмежується Харківщиною. У 2026 році повідомлялося про удари цими ракетами по Одеській області та інших регіонах України. Серед потенційних цілей:
- промислові підприємства;
- логістичні об’єкти;
- портова інфраструктура.
Однією з головних причин, чому росія запускає «Бандеролі», є їхня відносно невисока вартість. За оцінками експертів, один такий боєприпас коштує від 42 500 до 127 500 євро залежно від використаних компонентів. Для порівняння, виробництво російської крилатої ракети може коштувати близько 685 тисяч євро
Тож дешевизна цієї ракети дозволяє росії зменшувати витрати на окремі атаки та потенційно нарощувати кількість запусків. При цьому реактивний двигун, що використовується в «Бандеролі», скорочує час на її виявлення та перехоплення.
Чому «Бандероль» складніше перехопити
Проблема для української ППО полягає не лише у швидкості ракети. «Бандеролі» можуть летіти на наднизькій висоті, через що вони тривалий час можуть залишатися невидимими для засобів ППО, що значно ускладнює її перехоплення.
Але це не означає, що «Бандероль» неможливо збити. 28 липня 2026 року Повітряні сили ЗСУ оприлюднили відео знищення такої ракети військовослужбовцями 208-ї зенітної ракетної Херсонської бригади на Миколаївщині.
Також «Бандероль» можна перехоплювати не лише наземними засобами ППО. Український винищувач Mirage 2000-5 став першим західним літаком, який збив російську малогабаритну крилату ракету S8000 за допомогою бортової авіаційної гармати.
«Дань-М» і «Дань-Т»: як навчальну мішень перетворили на зброю
Не «Бандероллю» єдиною. У 2026 році стало відомо ще про один засіб ураження, який росія може використовувати для виснаження української ППО, — «Дань-Т». Її особливість у тому, що за основу взяли реактивний безпілотник-мішень «Дань-М», який спочатку призначався для тренування розрахунків протиповітряної оборони.
Російський реактивний боєприпас «Дань-Т», фото Сергія Бескрестнова
Наприкінці серпня військовий аналітик і ветеран Сил оборони Дмитро Путята, відомий у соцмережі X як Kriegsforscher, написав, що у 2027 році росія може перейти до масового застосування «Дань-Т». За його оцінкою, такі ракети становитимуть додаткову загрозу для української ППО завдяки реактивному двигуну, значній дальності та відносно невисокій вартості.
Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов оприлюднив фотографії «Дань-Т» і «Дань-М» та пояснив відмінності між ними. За його словами, «Дань-Т» візуально нагадує крилату ракету S8000 «Бандероль», тоді як «Дань-М» — інший апарат, створений на базі реактивного безпілотника-мішені.
Реактивна ракета «Дань-Т». Зовні вона нагадує S8000 «Бандероль». Фото: Сергій «Флеш» Бескрестнов
Реактивний безпілотник-мішень «Дань-М», на базі якого створили «Дань-Т». Фото: Сергій «Флеш» Бескрестнов
Що відомо про «Дань-М»
«Дань-М» — не нова розробка. Військовий експерт Сергій Грабський назвав цей безпілотник «добре забутим старим» і зазначив, що його створили як реактивну мішень для навчання розрахунків протиповітряної оборони. Під час навчань апарат імітував повітряні цілі, зокрема літаки та крилаті ракети.
За словами експерта, росія могла повернутися до використання таких апаратів через їхню наявність, намагаючись задіяти всі доступні засоби.
За даними, які оприлюднив Сергій «Флеш» Бескрестнов, серед основних характеристик «Дань-М»:
- швидкість від 400 до 750 км/год,
- може підійматися на висоту до 9 км,
- тривалість польоту залежно від режиму — від 25 до 40 хвилин.
Як навчальна мішень перетворилася на «Дань-Т»
«Дань-Т» — реактивний ударний апарат, призначений для одноразового застосування. На відміну від навчальної мішені «Дань-М», яку можна було використовувати до 10 разів, він не передбачає повернення для повторного польоту.
Під час модифікації з конструкції прибрали парашутну систему повернення та лінзу Люнеберга — елемент, який збільшував радіолокаційну помітність навчальної мішені. Натомість апарат отримав бойову частину та системи для ураження цілей.
Характеристики «Дань-Т»
Зовні «Дань-Т» нагадує невелику крилату ракету: має тонкий циліндричний фюзеляж, крила та звичайне хвостове оперення. Основні характеристики
- довжина «Дань-Т» перевищує 3 метри,
- розмах крил становить близько 2 метрів,
- стартову масу оцінюють у 268 кг,
- масу бойової частини — приблизно у 130–135 кг.
За оцінкою Храпчинського, дальність «Дань-Т» залежить від способу запуску. Під час пуску з літака вона може сягати 500 км, тоді як у разі наземного старту становить приблизно 250 км.
Максимальну швидкість ракети оцінюють приблизно у 500 км/год. Вона використовує малорозмірний турбореактивний двигун. Також повідомляється про використання CRPA-антени, яка має підвищувати стійкість навігації до радіоелектронних перешкод.
За даними Дмитра Путяти, «Дань-Т» може запускатися з літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34 і Су-57, а також із вертольота Мі-28. Крім того, повідомлялося про розроблення наземної пускової установки.
росія публічно представила «Дань-Т» на міжнародному авіасалоні El Alamein у Єгипті у вересні 2026 року. За заявами російського державного концерну «Ростех», до того часу боєприпас уже пройшов сотні бойових запусків.
Чому масове виробництво становить ризик для ППО
За даними Головного управління розвідки, станом на серпень 2026 року росія здатна виготовляти до 80 ракет S8000 «Бандероль» на місяць. Якщо підтримувати такі темпи протягом року, потенційний обсяг виробництва може сягнути 960 ракет.
Щодо «Дань-Т», у вересні 2026 року в публікаціях з’явилися оцінки, що росія планує виготовити до 2 тисяч «Дань-Т» до кінця року та до 14 тисяч у 2027-му. Дмитро Путята оцінював можливий обсяг виробництва наступного року приблизно у 10 тисяч одиниць.
Спинити темпи розгортання «Дань-Т» може виробництво двигунів. Підприємство, яке випускає МД-120 (малогабаритний турбореактивний двигун), також виробляє авіаційні двигуни для російських бойових літаків. За його оцінкою, обмежені виробничі потужності можуть ускладнити швидке нарощування випуску ракет.
Якщо росії вдасться масштабувати виробництво обох типів озброєння, «Бандероль» і «Дань-Т» можуть стати додатковими складниками комбінованих повітряних атак поряд із реактивними «Шахедами» та крилатими й балістичними ракетами.
Для української ППО проблема полягає в необхідності одночасно протидіяти цілям із різними швидкостями, висотами польоту та характеристиками. Реактивні боєприпаси швидші за гвинтові ударні дрони, а їхня потенційна масовість може збільшити навантаження на систему виявлення та перехоплення. Але реальний масштаб загрози залежатиме не лише від заявлених планів росії, а й від того, скільки таких ракет вона зможе виробляти та застосовувати на практиці.
«Бандероль» і «Дань-Т»: головні факти
Що спільного між «Бандероллю» та «Дань-Т»?
Обидва боєприпаси схожі зовнішньо, використовують реактивні двигуни та мають важкі бойові частини. Але вони мають різне походження: «Бандероль» розробили як малогабаритну крилату ракету, а «Дань-Т» створили на основі реактивної мішені «Дань-М».
Чим «Бандероль» і «Дань-Т» відрізняються від реактивних «Гераней»?
Головна відмінність — у конструкції та типі озброєння. «Герань-3» і «Герань-4» — реактивні ударні безпілотники, тоді як S8000 «Бандероль» ГУР класифікує як малогабаритну крилату ракету. Вона має бойову частину масою до 150 кг і дальність польоту до 500 км.
На відміну від «Гераней», «Дань-Т» російська державна корпорація «Ростех» позиціонує як боєприпас із малогабаритним реактивним двигуном. Він має бойову частину масою 130–135 кг, розвиває швидкість і максимальну дальність польоту до 500 км.
Для порівняння, «Герань-4» має бойову частину масою до 90 кг і заявлену дальність до 770 км.
Навіщо росії перетворювати навчальну мішень на бойовий боєприпас?
Це дає змогу використати вже наявну розробку як основу для нового засобу ураження. У випадку «Дань-Т» росіяни адаптували реактивну мішень «Дань-М» для бойового застосування. Такий підхід потенційно дає змогу скоротити час і витрати на створення нового озброєння, хоча реальна економія залежить від обсягу необхідних змін і організації виробництва.
Чи можуть ці боєприпаси замінити «Шахеди»?
Не обов’язково. «Бандероль» і «Дань-Т» можуть доповнювати арсенал російських засобів ураження, тоді як «Шахеди» залишаться окремим інструментом масованих атак. Поєднання різних типів цілей дає змогу створювати складніші завдання для української ППО.
