НРКППОСтаттіШахедиШтучний інтелект

Як українські турелі збивають реактивні дрони та допомагають військовим на фронті

Реактивні «Шахеди» летять так швидко, що мобільна вогнева група не завжди встигає навести кулемет. Тому Україна дедалі частіше доручає цю роботу турелям із машинним зором, а дистанційні бойові модулі встановлює на НРК, щоб прикривати піхоту без ризику для стрільців.

VGI розбирає, як працюють українські бойові турелі, наскільки вони ефективні та які розробки вже воюють на фронті.

Зенітна турель «Sky Sentinel» у дії.

Збивати реактивні дрони, прикривати позиції та вести вогонь із наземних роботизованих комплексів — такі завдання виконують українські бойові турелі. Одні з них використовують штучний інтелект для перехоплення повітряних цілей, інші дають змогу військовим дистанційно керувати кулеметами й гранатометами.

Як працюють турелі, якими вони бувають і які українські розробки вже існують — розбираємося далі.

Зміст статті
  1. Що таке турелі та якими вони бувають
  2. Як працюють турелі зі штучним інтелектом
  3. Наскільки ефективні турелі зі штучним інтелектом
  4. Турелі для вогневої підтримки та наземних роботизованих комплексів
  5. Висновки
  6. Бойові турелі в Україні: головне

Що таке турелі та якими вони бувають

Турель — це поворотна установка для розміщення та застосування озброєння, зокрема кулеметів, автоматичних гармат або ракет. Вона забезпечує наведення зброї у горизонтальній та вертикальній площинах, що дає змогу вести круговий або секторний обстріл.

Турелі встановлюють на бронетехніці, автомобілях, кораблях, а також використовують як стаціонарні бойові установки. За способом керування їх можна поділити на три основні типи:

  • Ручні. Стрілець безпосередньо керує зброєю та механізмами наведення. Такі установки можуть бути відкритими або частково захищеними бронещитами.
  • Дистанційно керовані. Оператор керує туреллю за допомогою пульта або спеціальної консолі, використовуючи зображення з камер і прицільних систем. Йому не потрібно перебувати безпосередньо біля зброї.
  • Автоматизовані. Їх оснащують електронікою, сенсорами та програмним забезпеченням, що можуть автоматизувати виявлення, розпізнавання та супроводження цілей, а також наведення зброї. Частину операцій виконує автоматика, у той час оператор може контролювати процес і підтверджувати застосування озброєння.

Як працюють турелі зі штучним інтелектом

Останній тип турелей — найцікавіший в контексті застосування росією реактивних дронів. Головна перевага таких систем — швидкість реакції. За такого темпу польоту часу на виявлення та перехоплення цілі залишається небагато

Наприклад, реактивні безпілотники — «Герань-5», Shahed-238 чи «Бандероль» — можуть розвивати швидкість від 450 до 700 км/год, а інколи й більше. За таких умов оператору звичайної кулеметної установки складно вчасно виявити ціль, супроводити її та навести зброю. ШІ-турелі автоматизують ці процеси, що дає змогу швидше реагувати на появу дрона та перехоплювати цілі, на які людина може не встигнути зреагувати вручну.

Разом з тим виявити й супроводжувати ціль — лише частина завдання. Для її ураження потрібно правильно визначити момент відкриття вогню. Один із підходів, який застосовують для протидії швидким повітряним цілям, полягає у створенні зони ураження на їхній траєкторії. Безпілотник має пройти крізь неї, щоб зазнати пошкоджень.

Ефективність такого перехоплення залежить від швидкості та траєкторії руху дрона, точності наведення й характеристик зброї та боєприпасів.

Читайте також: Еволюція Шахедів: як розвивалася зброя противника

Наскільки ефективні турелі зі штучним інтелектом

Українські військові вже підтверджували, що автоматизовані турелі здатні перехоплювати не лише звичайні ударні безпілотники, а й реактивні цілі. Зокрема, йдеться про автоматизовану зенітну турель Sky Sentinel. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв про знищення за допомогою таких систем російських БпЛА «Герань-5».

«Є вже збиття реактивних безпілотних літальних апаратів, навіть “Герань-5”, саме цими турелями», — заявив 5 жовтня Юрій Ігнат.

За його словами, це можливо завдяки машинному зору та технологіям штучного інтелекту.

Зенітна турель Sky Sentinel з кулеметом M2 Browning.
Зенітна турель Sky Sentinel з кулеметом M2 Browning. Фото: United24 media

Sky Sentinel розробила українська команда Carmine Sky для виявлення та ураження російських ударних дронів, зокрема швидкісних реактивних цілей. Турель оснащена великокаліберним кулеметом M2 Browning калібру 12,7 мм, системою датчиків та оптичними приладами.

Розробники заявляють, що після розгортання установки та передавання їй даних радіолокаційного спостереження система самостійно виявляє повітряні цілі, визначає їхню траєкторію, розраховує параметри стрільби та відкриває вогонь.

«Втручання людини, наприклад, солдата, який вручну наводить турель, не потрібне. Розгорніть Sky Sentinel у бойову позицію, передайте йому дані радара, і він зробить все інше: виявить, зафіксує, відстежить траєкторії польоту, розрахує постріл і здійснить вогонь. Все самостійно», — розповідають у Carmine Sky.

Розробники також заявляли про можливість перехоплення цілей, які рухаються зі швидкістю до 800 км/год. Прицільна дальність кулемета M2 Browning по повітряних цілях сягає приблизно 1,5 км, хоча максимальну дальність ураження самої турелі публічно не розкривають.

Можливості автоматизованих турелей підтверджують і результати їхнього застосування на фронті. У липні 2026 року керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк розповів, що роботизовані системи з комп’ютерним зором та автоматичним ухваленням рішень добре показали себе в бойових умовах. Їх використовують з озброєнням калібрів від 7,62 до 12,7 мм.

Ще один показник ефективності оприлюднило Міноборони України 29 жовтня. За даними відомства, автоматизовані турелі в межах проєкту приватної ППО знищили понад 60 повітряних цілей. Серед них — реактивні безпілотники «Бандероль» і «Герань-5». Лише за попередній місяць такі системи знищили десятки ворожих БпЛА над Києвом.

Нагадаємо, проєкт приватної ППО передбачає залучення підприємств до додаткового захисту власних працівників, виробничих потужностей та енергетичних об’єктів.

Застосування автоматизованих турелей поступово масштабують. 4 жовтня 2026 року Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Києві встановили понад 12 таких систем для протидії реактивним дронам. Ще вісім турелей планували розмістити в Київській області.

Міноборони також планує розвивати цей напрям. Зокрема, відомство доручило українським виробникам запропонувати нові рішення та прототипи для протидії реактивним безпілотникам наступного покоління.

Попри здатність перехоплювати реактивні цілі, автоматизовані турелі не можуть самостійно забезпечити захист від таких атак. Юрій Ігнат наголосив, що частка знищених ними цілей поки відносно невелика. За його оцінкою, турелі можуть забезпечувати до 10% збиттів, тоді як решту роботи виконують дрони-перехоплювачі, авіація, зенітні комплекси та засоби радіоелектронної боротьби.

Одна з причин — обмежена дальність ураження. За словами Ігната, кулеметне озброєння турелі за сприятливих погодних умов може працювати приблизно на відстані до кілометра. Тому такі установки призначені передусім для прикриття конкретних об’єктів на підступах до них, а не для перехоплення цілей на великій відстані. Саме тому їх використовують в приватній ППО.

Читайте також: Лазерна ППО: технологія майбутнього чи зброя, яка вже воює

Турелі для вогневої підтримки та наземних роботизованих комплексів

Українські бойові модулі мають різне призначення: одні допомагають військовим вести вогонь із безпечних позицій, інші можуть виявляти та супроводжувати повітряні цілі. Їх встановлюють на стаціонарні позиції, наземні й морські роботизовані комплекси, автомобілі та навіть гелікоптери. Розглянемо кілька таких розробок.

Читайте також: Українські НРК, які змінюють війну: за крок до армії роботів

«Хижак» — універсальний бойовий модуль на різних платформах

Одна з таких розробок — дистанційно керований бойовий модуль «Хижак» від UGV Robotics. Його створювали як універсальну систему, яку можна встановлювати на стаціонарні позиції, наземні роботизовані комплекси, морські платформи та навіть гелікоптери.

Бойовий модуль Хижак.
Бойовий модуль Хижак. Фото: Міноборони

Модуль може обертатися на 360 градусів, а кути вертикального наведення становлять від -12 до +80 градусів. Він сумісний із кулеметами калібру 7,62 мм, зокрема радянського та натівського стандартів. Серед його особливостей:

  • система стабілізації;
  • автоматичне виявлення та супроводження цілей;
  • інтегровані алгоритми штучного інтелекту.

Під час випробувань «Хижак» виявляв FPV-дрони на відстані до 250 метрів і вражав їх на відстані до 220 метрів.

Розробку також інтегрували з наземним роботизованим комплексом TerMIT. Крім того, у 2026 році з’явилися повідомлення про встановлення «Хижака» на український гелікоптер. Така конфігурація дає змогу використовувати автоматизований модуль для супроводу повітряних цілей із мобільної платформи.

НРК TerMIT від компанії Tencore та бойовий модуль «Хижак» виробництва UGV Robotics.
НРК TerMIT від компанії Tencore та бойовий модуль «Хижак» виробництва UGV Robotics.

Wolly — дистанційний бойовий модуль для захисту позицій

Ще одна українська розробка — Wolly від компанії DevDroid. Це дистанційно керований бойовий модуль із кулеметом ПКТ калібру 7,62 мм. Його кодифікували для використання у ЗСУ ще у 2024 році.

Дистанційний бойовий модуль Wolly

Wolly оснащена системою автоматичного балістичного розрахунку, дистанційним керуванням і технологіями розпізнавання та супроводження цілей. Оператор може керувати модулем із планшета, перебуваючи на відстані від самої установки. Система призначена насамперед для ураження живої сили та неброньованої техніки противника, а також дистанційного спостереження за позиціями.

У жовтні 2026 року розробники розповідали, що початкова версія Wolly важила близько 60–70 кг, а подальша робота над конструкцією була спрямована на зменшення ваги та спрощення транспортування. За їхніми словами, модуль уже застосовували на фронті, зокрема для ураження цілей на наземних напрямках.

На відміну від Sky Sentinel, Wolly не варто розглядати як спеціалізовану зенітну турель для перехоплення реактивних дронів. Проте ця розробка показує, як українські виробники розвивають дистанційно керовані системи, автоматизують наведення та зменшують ризики для військових, які працюють зі зброєю.

«Шабля»: дистанційний вогонь із наземних платформ

Також прикладом українського роботизованого бойового модулю є дистанційно керована турель «Шабля» від компанії ROBONEERS. Її використовують для вогневої підтримки піхоти, спостереження та оборони позицій. Модуль можна встановлювати стаціонарно, на автомобілі або наземні роботизовані комплекси.

Бойовий модуль «ШАБЛЯ МК19(М)».
Бойовий модуль «ШАБЛЯ МК19(М)». Фото: Міноборони

У квітні 2026 року стало відомо, що бійці 33-го окремого штурмового полку інтегрували модифікацію «Шабля M2» на кілька типів НРК. Перед бойовим застосуванням військові налаштували прицільні камери та відпрацювали взаємодію модулів із підрозділом.

«Шабля» має кілька конфігурацій під різне озброєння: кулемети калібрів 7,62 та 12,7 мм, а також 40-мм автоматичний гранатомет. За даними виробника, швидкість повороту установки становить до 90° за секунду, а точність цілевказання — 1 MOA (приблизно 2,9 см на 100 м). Для спостереження та наведення використовують денні камери й тепловізор.

У березні 2026 року ROBONEERS також представила нову модифікацію «Шабля К-2» зі спареними автоматами АК-74. Оператор може вести вогонь з одного автомата або з обох одночасно. У серпні установку кодифікували, що відкрило шлях до її офіційного постачання у Сили оборони України.

«Таврія-12,7»: турель для важкого НРК Protector

Ще один український бойовий модуль — дистанційно керована турель «Таврія-12,7» від компанії «Українська бронетехніка». Її встановили на важкий наземний роботизований комплекс Protector.

НРК «Протектор» із туреллю «Таврія».
НРК «Протектор» із туреллю «Таврія». Фото: «Українська бронетехніка»

Під час демонстраційних випробувань Protector із 12,7-мм кулеметом Browning M2 стріляв із дистанцій 100, 700 та 1000 метрів — як із нерухомого положення, так і під час руху. За даними компанії, комплекс продемонстрував понад 70% влучань.

Оновлена «Таврія-12,7» отримала ствол українського виробництва та інші вдосконалення. У компанії зазначають, що така конфігурація дає змогу застосовувати НРК не лише проти наземних, а й повітряних цілей, зокрема безпілотників.

Висновки

Від автоматизованого перехоплення реактивних дронів до дистанційного керування кулеметами на наземних роботах — українські виробники розвивають турелі для дедалі ширшого кола завдань. Установки оснащують системами комп’ютерного зору, тепловізорами та алгоритмами автоматичного наведення, а також адаптують до різних платформ.

Попри це, можливості таких систем залежать від їхнього озброєння, дальності роботи та умов застосування. Тому турелі не стають універсальним рішенням, а доповнюють інші засоби оборони.

Бойові турелі в Україні: головне

Що таке бойова турель?

Бойова турель — це поворотна установка для розміщення озброєння, зокрема кулеметів, автоматичних гармат або гранатометів. Залежно від типу турель може керуватися безпосередньо бійцем, дистанційно оператором або автоматизованою системою.

Чим автоматизована турель відрізняється від дистанційно керованої?

У дистанційно керованій турелі оператор самостійно виявляє ціль, наводить зброю та керує стрільбою за допомогою камер і пульта. Автоматизована система може самостійно виявляти, розпізнавати й супроводжувати цілі, а також розраховувати параметри наведення.

Чи можуть турелі замінити традиційну протиповітряну оборону?

Ні. Через обмежену дальність ураження та залежність від характеристик озброєння турелі можуть прикривати окремі об’єкти, але не замінюють ЗРК, авіацію, РЕБ та дрони-перехоплювачі. Їх розглядають як додатковий елемент багаторівневої системи ППО.

Зенітна турель «Sky Sentinel» у дії.
НРКППОСтаттіШахедиШтучний інтелект

Як українські турелі збивають реактивні дрони та допомагають військовим на фронті

16 Листопада, 2026
Військовий тримає квадрокоптер типу DJI Mavic перед запуском, позаду — українські розвідувальні дрони на полі
СтаттіУкраїнські виробники дронів

Чим замінити DJI Mavic: п’ять українських дронів, їхні можливості та ціни

28 Жовтня, 2026
Бандероль ракета
ППОСтаттіШахеди

«Бандероль» і «Дань-Т»: як змінюється повітряна загроза для України

20 Жовтня, 2026
Реактивні «Шахеди» над містом у сутінках
Дрони-перехоплювачіППОСтаттіШахеди

Гонка швидкостей: як Україна шукає відповідь на реактивні «Шахеди»

6 Жовтня, 2026