Реальність диктує нові правила життя та змінює актуальні напрямки діяльності. Якщо ще донедавна найбільшою популярністю у мешканців України користувалися курси іноземних мов (бо мови знати важливо – вони допоможуть розвиватися та зростати), то сьогодні вектор в актуальних сферах навчання кардинально змінився. Найбільш затребуваними та корисними стають школи пілотування дронів. Вони відкриваються по всій Україні, пропонують слухачам пройти кількаденні курси або професійне навчання.
Як вибрати школу пілотування – читайте у нашій статті.
Але, приймаючи рішення про здобуття нових, корисних в умовах війни, навичок, не варто забувати – школа навчить теорії і роботі в симуляторах, навчить літати на полігоні з максимальною наближеністю до “бойових” обставин. Але вона не в змозі забезпечити такі ж самі умови пілотування, з якими оператор дронів стикається в реальному світі.
Чому тебе не навчить школа управління дронами, навіть якщо вона бойова? З якими перепонами кожного вильоту стикаються пілоти БПЛА і до чого неможливо підготуватися в штучних умовах? Розглянемо детально.
Робота в умовах РЕБ (радіоелектронної боротьби)
Це в симуляторі все чисто і прозоро. Реальність інша: ворог активно застосовує засоби радіоелектронної боротьби, що тягне за собою такі ускладнення, як:
- глушіння сигналу керування;
- втрата координат;
- порушення відеозв’язку.
В умовах РЕБ змінюється все – зникає відео, втрачаються координати, унеможливлюється керування апаратом. Деякі школи проводять навчання в умовах, які імітують работу РЕБ – з включеними глушилками, втратою зв’язку. Але в реальному світі ти не можеш знати, коли це станеться. У більшості випадків летіти так, як навчили в школі, ти вже не в змозі – ти не бачиш цілі, не знаєш маршрут, не маєш зв’язку.
Як дрони на оптоволокні можуть змінити правила війну – читайте на нашому сайті.
В таких ситуаціях ніяка теорія не допоможе – не загубитися в цифровому хаосі можна тільки працюючи на відчуттях та набутих в бойових умовах навичках: використовуючи альтернативні протоколи зв’язку, уникаючи глушилок, не допускаючи засвічування апарату перед противником. Цього не вчать в школі – це досвід, який дає життя і робота в певних умовах.
Бойове цільове наведення
У реальному бою ти маєш лише одну спробу – другої може вже не бути ніколи. І умови, в яких тобі доведеться нею скористатися – далекі від симульованих навіть найсучаснішими технологіями. Справжня ціль не буде чекати на твоє рішення та дії. Вона рухається, змінює траєкторію, ховається, обманює. У тебе немає часу на роздуми – ти маєш діяти тут і зараз. Задача проста:
- побачити ворога;
- відрізнити його від інших об’єктів;
- вибрати найактуальнішу ціль серед кількох (якщо вона не одна);
- знайти місце, яке допоможе “знищити” а не “поранити”;
- вдарити один раз і точно в ціль.
Для цього мало отримати теоретичні знання та досвід ураження в симуляторах. Для цього потрібні спокій і рівновага в будь-яких умовах, вміння швидко аналізувати ситуацію та діяти незалежно від того, що коїться навкруги.
Психологія удару
Психологічний аспект – один з найважливіших факторів, від яких безпосередньо залежить, чи зможеш ти стати професійним пілотом дронів. Одна справа – розуміти, що все це штучне і несправжнє, лише тренування. Інша – тримати в руках керування не просто літальним апаратом, а сучасною потужною зброєю. Вона руйнує і це треба усвідомлювати. Кожен удар по цілі залишає слід у свідомості. І треба розуміти – з цими “відбитками” доведеться жити. Без прийняття реальної ситуації дуже великий ризик в найвідповідальнішу мить “зависнути” і втратити дорогоцінний час.
Польоти на лінії бойового зіткнення
Навіть реальні польоти в тилу, не кажучи вже про тренування на симуляторах, не дають тобі відчуття тієї небезпеки, яку ти отримаєш у реальних зонах ризику. Тут кожен рух може стати небезпечним, видати тебе ворогу, завести у пастку. Зберегти дрон та виконати завдання можна лише вміючи працювати швидко, на межах можливостей та в чіткій зв’язці з координаторами та іншими групами.
Польовий ремонт і тюнінг
Школи операторів дронів пропонують пройти курс інженерії БПЛА. Він навчить збирати літальний апарат, ремонтувати його, комплектувати необхідними девайсами. Але чи зможеш ти зробити те ж саме в умовах, де відсутня чиста майстерня, повністю укомплектована інструментами та обладнанням?
Мати під рукою повний набір запасних частин та засобів для їхнього встановлення неможливо. Тут знадобиться вміння імпровізувати та робити “функціональне знаряддя з палки та мотузки” – без спеціального приладдя адаптувати дрон під умови конкретної місії.
Інтеграція з FPV-наведенням і координатними мережами
Керувати літальним апаратом на екрані комп’ютера можна незважаючи на інших учасників “гри”. Але бойовий виліт – не віртуальна стрілялка. Кожен оператор дрону працює у зв’язці з іншими фігурами – розвідкою, артилерією, спостерігачами, керівництвом. Важливо вміти взаємодіяти з усіма ланками великої системи. Без цієї навички ти ризикуєш втратити апарат і не отримати результат. Тобі потрібна допомога та контроль – орієнтація за мапами, визначення кожної точки маршруту, “очі” на землі, у штабі та в небі. Індивідуальна гра – це не про війну.
Співпраця з ШІ, наведення на рухомі цілі
Ціль не стоїть на місці і не чекає, доки ти її знайдеш та вразиш. Сучасні дрони виконують цілу низку важливих функцій – розпізнають цілі, спостерігають за ними, коригують курс БПЛА. Але без оператора навіть найінноваційніша машина не зможе виконати завдання. Пілот повинен точно розуміти, як працюють алгоритми ШІ та яким чином здійснюється робота дрона. Твоя задача – спостерігати, коригувати та встигнути вчасно втрутитися для перехоплення контролю над дроном у надзвичайних чи неочікуваних ситуаціях.
Про використання технологій штучного інтелекту на полі бою в Україні, читайте тут.
Робота з системами донаведення
Керування БПЛА максимально автоматизоване. Але є нюанс – без пілота не буде ефективно функціонувати навіть найсучасніший дрон автопілот. Ця складна технологічна платформа буде виконувати поставлені задачі з максимальною точністю – летіти за прокладеним маршрутом, маневрувати, коригувати курс. Але вона не визначить самостійно ціль. За цією функцією стоїть людина. А вже потім підключається досить складна з технічної точки зору система донаведення. Це інноваційне програмне забезпечення з машинним зором, яке охоплює:
- автоматичне супроводження цілі;
- інтеграцію з дроном;
- алгоритми управління.
Використання Модуля донаведення з сучасним програмним забезпеченням дозволяє оператору реагувати на зміни ситуації миттєво та збільшити точність донаведення на ціль. І це важливо – адже саме пілот визначає ціль, вказує на неї. І тільки після цього система перехоплює ініціативу з ведення об’єкта та його ураження.
Сьогодні українським військом дрони із донаведенням використовуються поряд зі звичайними моделями. Якщо говорити про статистику, то приблизно 5-10% дронів, що “працюють” вже зараз – саме дрони донаведення. З часом їх кількість тільки зростатиме, що дозволить мінімізувати виникнення складнощів та отримати більш надійні системи для використання в різних, навіть дуже складних, умовах.
Ще донедавна більшість школ управління дронами не навчали слухачів співпрацювати з новітніми системами донаведення. Але вже зараз команда VGI співпрацює з українською асоціацією шкіл FPV і надає розроблений фахівцями симулятор донаведення для тренувань під час навчання. Він дозволяє пройти тренування з керування FPV-апаратами з системами донаведення в віртуальному світі. Такі симулятори вже передаються школам на безкоштовній основі. Чому це важливо?
В штучних умовах було неможливо отримати реальний досвід роботи в складних польових обставинах, де на кожному кроці можуть чекати нові вхідні дані та потреба в оперативній зміні стратегії. Це – досвід, який не здобувається за партою та екраном комп’ютера. Ці знання можна отримати за дуже дорогою ціною – ризикуючи життям в реальному світі війни. Навчання на курсах чи в школі – гарний початок. І з отриманням сучасних тренажерів цей початок став набагато ефективнішим.
Команда VGI-9 створює системи донаведення, які не потребують від користувача надзвичайних навичок та додаткових знань. В звичному режимі польоту майже нічого не змінюється: використання систем донаведення потребує простих та інтуїтивно зрозумілих дій – наведення курсору на ціль, натискання однієї кнопки. Так само просто можна перейти в режим “круїз контролю”. Лише дві кнопки, що дозволяють значно розширити функціонал дронів.
Більше про перспективи розвитку та впровадження систем донаведення читайте в інтерв’ю технічного директора VGI для нашого сайту.
Звикнути до інновацій до того, як доведеться користуватися ними в бойових умовах, вже можна в багатьох українських школах управління дронами.
Зв’яжіться з нами, щоб отримати детальну інформацію про систему донаведення дронів VGI-9.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соцмережах та на YouTube – там ви знайдете:
✅ Ексклюзивні матеріали про розробку, випробування та бойове застосування.
✅ Корисні аналітичні матеріали про війну та роль FPV-дронів у сучасних бойових операціях.
✅ Актуальні новини та інсайди зі світу військових технологій.
📌 Долучайтеся до нас:
🔗 YouTube: VGI-9 на YouTube
📸 Instagram: Ми в Instagram
🎯 TikTok: Ми в TikTok
